Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

Екстрена медична допомога

• пошкодження, що супроводжуються шоком і значною крововтратою.

У постраждалих третьої сортувальної групи виявляють:

• закриту і відкриту ЧМТ (забій, струс) без порушення вітальних функцій і ознак здавлення головного мозку;

• закриті та відкриті ушкодження грудної клітки без вираженої респіраторної недостатності і внутрішньоплевральних ускладнень;

• ушкодження живота або поранення без ознак виражених внутрішньочеревних ускладнень;

• переломи кісток таза без ушкодження тазових органів;

• неускладнені переломи хребта і великих сегментів кінцівок.

Крім цього, необхідно виділити провідне ушкодження (це в подальшому впливатиме на евакуаційне призначення, лікувальну тактику, черговість евакуації тощо). Часто при політравмі провідними ушкодженнями є:

• ЧМТ із здавленням головного мозку;

• закриті та відкриті ушкодження органів живота та заочеревинного простору;

• ушкодження органів грудної клітини з наростаючим гемотораксом або напруженим пневмотораксом;

• відкриті ушкодження кінцівок з тимчасово зупиненою артеріальною кровотечею при ушкодженні магістральних судин.

Алгоритм надання медичної допомоги на догоспітальному етапі:

1. Первинне обстеження та ліквідація вітальних порушень.

Медичну допомогу бригада починає з дій, спрямованих на швидке

усунення подальшої дії травмуючого агента. Для виявлення загрозливих для життя ускладнень використовують правило ABC: А – прохідність верхніх дихальних шляхів, В – дихальна функція, С – стан системи кровообігу. У разі їх порушення, лікувально-реанімаційні заходи починають з відновлення прохідності дихальних шляхів (очищають порожнину рота від слизу, крові, залишків їжі, землі, виймають зубні протези тощо). При необхідності виконують конікотомію, проводять штучне дихання, інтубацію трахеї. При зупинці кровообігу здійснюють повний комплекс СЛМР.

2. Вторинне обстеження. Після ліквідації порушень вітальних функцій проводять вторинний огляд постраждалого для виявлення їх причин, на що має бути затрачено не більше 3 хвилин. Метою вторинного обстеження є виявлення головного (головних) ушкодження (ушкоджень). Для цього насамперед проводять загальний огляд постраждалого для виявлення зовнішніх ознак ймовірних ушкоджень з негайним обстеженням даної ділянки тіла постраждалого (вторинний пріоритетний огляд). Невідкладну допомогу при цьому виконують на тлі продовження обстеження інших органів та систем. Оглядають і пальпують череп хворого, визначають стан свідомості, ширину і симетричність зіниць, наявність ран, гематом, кровотечі або ліквореї з носа і вух. Оцінюють стан грудної клітки та її органів, звертають увагу на ознаки перелому ребер, наявність і поширення підшкірної емфіземи, перкуторні та аускультативні ознаки ушкодження внутрішніх органів (насамперед серця і легень), а також внутрішньоплевральних і медіастинальних ускладнень (пневмоторакс, гемоторакс). Оглядають і пальпують живіт хворого, проводять аускультацію, перкусію його бокових поверхонь, перевіряють симптоми подразнення очеревини. Для оцінки стану опорно- рухового апарату пальпують остисті відростки хребців, приділяють особливу увагу шийному і верхньогрудному відділам хребта, визначають при цьому болючість відростків хребців. Пальпують обидві ключиці, діафізи обох плечових кісток, передпліч. Натискають на гребені клубових кісток і лобкове зчленування для виявлення болючості і ознак перелому кісток таза. Послідовно пальпують стегна, колінні суглоби і гомілки на кожній кінцівці. Визначають флюктуацію периферичних відділів кінцівок (стоп, кистей, пальців), особливо у відповідь на больові подразнення (з метою виявлення парезів і паралічів). Одночасно з виявленням закритих ушкоджень фіксують всі відкриті рани, садна, відкриті переломи, визначають наявність і характер травматичної кровотечі.

Наступність огляду постраждалого БЕ(Ш)МД може бути змінена з урахуванням механізму травми. Оцінка механізму травми необхідна для визначення найбільш ймовірних пошкоджень. При найбільш частих механізмах травми (дорожньо-транспортні пригоди та кататравма) характерні:

• при ДТП – у постраждалих, які перебували в салоні автомобіля; у водія – пошкодження кісток і органів грудної клітини, шийного відділу хребта, стегна, таза, дистальних відділів правої стопи; у пасажирів – черепно-мозкова травма, перелом стегна, хребта; у пішоходів – перелом гомілки, стегна, кісток таза, пошкодження органів черевної порожнини, черепно-мозкова травма;

• при кататравмі – перелом хребта, перелом кісток таза, кісток п'ят, ушкодження органів черевної порожнини, черепно-мозкова травма.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації

  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події
  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів