Рис. 4.4. Напад ядухи при анафілаксії.
Рис. 4.5. Головний біль при анафілаксії.
Рис. 4.6. Абдомінальний синдром при анафілаксії.
При абдомінальній формі АШ виділяють основні ознаки – різкий біль у животі, симптоми подразнення очеревини. Може виникнути загруд- нинний біль, який може призвести до інфаркту міокарда (рис. 4.6).
За перебігом розрізняють:
• 1) гострий злоякісний АШ (летальність досягає 90 %) спостерігають найчастіше у хворих з типовим варіантом АШ; розвивається через декілька секунд або хвилин після введення алергену; виникає колапс, кома, прогресує гостра дихальна недостатність; смерть може настати через декілька хвилин, хворий навіть не встигає висловити свої скарги;
• 2) гострий доброякісний АШ (летальність до 6 %) 7 спостерігають порушення функцій дихання та кровообігу; високоефективна протишокова терапія;
• 3) затяжний АШ (летальність становить близько 9 %) – стійкий до протишокової терапії, сприяє розвитку тяжкої поліорганної недостатності, потребує комплексного лікування;
• 4) рецидивуючий АШ (летальність близько 14 %) – спостерігають розвиток повторного шоку через 4–5 год або навіть через 10 днів після усунення симптомів первинного шоку; рецидиви перебігають гостро і тяжко та більш резистентні до протишокової терапії порівняно з первинним шоком; у хворих під час виходу з шокового стану з'являється застуда, задишка, біль в ділянці серця, лихоманка;
• 5) абортивний АШ (летальність, як правило, не спостерігають) – найсприятливіший для хворого; симптоми такого варіанту шоку швидко і легко зникають, як правило, без застосування лікарських засобів.
Відповідний перебіг має АШ при укусах комах, вживанні деяких харчових продуктів.
Ускладнення АНІ: алергічний міокардит; інфаркт міокарда; інсульт; гепатит; гломерулонефрит; поліневропатія; енцефаломієліт.
Причини смерті: гостра серцево-судинна недостатність; гостра дихальна недостатність; набряк мозку; крововиливи у життєво-важливі органи (головний мозок, наднирникові залози).
Таким чином, діагностика АНІ, якщо встановлено зв'язок порушень з алергеном, не є складною і базується на основних ознаках шоку: швидкому зниженні AT, різкому порушенні дихання, змінах шкіри, порушеннях функції ЦНС і шлунково-кишкового тракту. В стаціонарі діагноз підтверджують за результатами лабораторних імунологічних досліджень (визначення специфічних IgE в плазмі).
Лікування і невідкладна допомога
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Клінічна симптоматологія та діагностика“ на сторінці 2. Приємного читання.
