Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

Екстрена медична допомога

онкологічних захворювань, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, захворювань крові та наявність у минулому кровотеч, операцій, ХОЗЛ тощо; чи є алергічні реакції на прийом лікарських засобів.

При фізикальному обстеженні зміни можуть бути відсутні. Підставою для діагностики та лікування можуть бути симптоми серцевої недостатності або порушення гемодинаміки. Важлива мета фізичного обстеження – виключення некардіальних причин болю в серці, неішемічної природи захворювань серця (наприклад, тромбоемболії легеневої артерії, розшарування стінки аорти, перикардиту, клапанної вади серця), виявлення таких ймовірних екстракардіальних причин, як гостре захворювання легень (пневмоторакс, пневмонія або плевральний випіт). Різниця AT на верхніх і нижніх кінцівках, аритмічний пульс, шуми в серці, шум тертя перикарда, біль при пальпації, утвори в черевній порожнині дозволяють запідозрити інші діагнози.

Починають фізикальне обстеження хворого з негайної оцінки загального стану та життєво важливих функцій: свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом ABCDE, відповідно, першочергово потрібно усунути виявлені порушення. Проводять візуальну оцінку кольору шкірних покривів, вологості, набухання шийних вен. Оцінюють стан серцево-судинної та дихальної системи пацієнта (пульс, АТ, ЧД, аускультація серця та судин, аускультація легень).

Експрес-реєстрація електрокардіограми (ЕКГ) у 12 відведеннях – це найперший метод діагностики, який використовують при підозрі на ГКС, її необхідно провести впродовж перших 10 хв після приїзду карети екстреної медичної допомоги. ЕКГ слід негайно проаналізувати або у сумнівних випадках передати ЕКГ-сигнали в консультативний телеметричний центр для вирішення термінових питань інтерпретації (див. Додаток 2).

Для ГКС без підйому сегмента ST характерна депресія або короткочасний підйом сегмента ST та/або зміни зубця Т (рис. 3.3). Наявність стійкого підйому сегмента ST (>20 хв) вказує на наявність ГКС з підйомом сегмента ST, що є еквівалентом ГІМ, тактика лікування якого дещо відрізняється (рис. 3.4). При епізодах ішемії міокарда іноді спостерігають минущу блокаду ніжок пучка Гіса, частіше лівої ніжки або її гілок (рис. 3.5).

Варіанти змін ЕКГ при ГКС без підйому сегмента ST.

Рис. 3.3. Варіанти змін ЕКГ при ГКС без підйому сегмента ST.

ЕКГ хворого з ГКС із підйомом сегмента ST.

Рис. 3.4. ЕКГ хворого з ГКС із підйомом сегмента ST.

ЕКГ хворого з ГКС і гострою повною блокадою лівої ніжки пучка Гіса

Рис. 3.5. ЕКГ хворого з ГКС і гострою повною блокадою лівої ніжки пучка Гіса.

Слід враховувати, що стандартна ЕКГ у спокої неадекватно відображає динамічний характер коронарного тромбозу та ішемії міокарда. Майже 2/3 випадків епізодів нестабільної фази – клінічно безсимптомні і не реєструються на ЕКГ, разом з тим це не виключає діагноз ГКС без підйому сегмента ST. Тому важливим є моніторування або повтор ЕКГ з інтервалом 20-30 хвилин.

Визначення рівня кардіомаркерів (тропонін І і тропонін Т, MB-фракція КФК, Mioglobin) у крові за допомогою набору для експрес-діагностики (рис. 3.6).

На догоспітальному етапі для екстреної діагностики доцільно застосовувати якісний імунологічний тест для визначення специфічного міокардіального білка тропоніну Т. При ГІМ спостерігають два підйоми підвищення концентрації його у крові: через 2- 3 год та максимальний підйом спостерігають через 8-10 годин. Нормалізація концентрації тропоніну у крові відбувається через 10-14 діб. Метод простий, доступний, високоспецифічний та дозволяє діагностувати ГІМ у ранні та пізні терміни ГІМ – від 10 год до 10 діб (рис. 3.7).

Тропоніновий тест (набір для експрес-діагностики).

Рис. 3.6. Тропоніновий тест (набір для експрес-діагностики).

Динаміка маркерів некрозу міокарда залежно від часу розвитку ГКС.

Рис. 3.7. Динаміка маркерів некрозу міокарда залежно від часу розвитку ГКС.

Серцеві тропоніни відіграють головну роль у діагностиці та стратифікації ризику і дозволяють також диференціювати ІМ без підйому сегмента ST і нестабільну стенокардію. За специфічністю і чутливістю тропоніни перевершують такі серцеві ензими, як креатинфосфокіназа (КФК), МВ- фракція КФК і міоглобін. Підвищення рівня серцевих тропонінів відображає пошкодження кардіоміоцитів, яке при ГКС без підйому сегмента ST може бути пов'язане з дистальною емболізацією тромбоцитарними тромбами, що утворюються в ділянці розриву або ерозії атеросклеротичної бляшки Підвищення рівнів фібриногену та С-реактивного протеїну (СРП) також є фактором ризику в пацієнтів з ГКС. Прогностичне значення СРП найбільше у пацієнтів з пошкодженням міокарда. Концентрація тропоніну Т і СРП є незалежними маркерами серцевої смерті при тривалому спостереженні, але їх прогностична значущість зростає при їх поєднаному визначенні, а також разом з клінічними маркерами.

Наявність симптомів ішемії міокарда (біль у грудях, зміни на ЕКГ і поява асинергії стінки серця) поряд зі збільшенням рівня тропонінів є діагностичними критеріями ІМ. Однак негативний результат тесту при першому дослідженні є недостатнім для виключення ГКС без підйому сегмента ST. Оскільки у багатьох пацієнтів рівень тропоніну збільшується через кілька годин, при підозрі на гостру ішемію міокарда для верифікації діагнозу слід провести повторний аналіз через 6-9 годин.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації

  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі
  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів