Тема 11. Етичні аспекти реанімації

Екстрена медична допомога

Якщо заходи реанімації не приведуть до подовження прийнятної якості життя пацієнта, то такі спроби вважають даремними. Хоча інформація щодо факторів, на підставі яких можна передбачати наслідки невдалої реанімації, досить доступна, ні один з цих факторів не має достатньої прогностичної цінності при застосуванні в незалежній групі. Окрім цього, результати залежать від багатьох чинників, а саме – час до початку серцево-легеневої та мозкової реанімації та час до виконання дефібриляції. Складно передбачити, який вплив на результати лікування ці чинники матимуть в окремих осіб.

У практиці лікаря прийняття таких рішень оминути не вдасться, при цьому сумніви завжди будуть з'являтися у ситуаціях, коли буде потрібний суб'єктивний висновок, наприклад, у випадку хронічної недостатності кровообігу, тяжкої дихальної недостатності, асфіксії, травми голови тощо.

Декларація про незастосування спроби реанімації (Do Not Attempt Resuscitation – DNAR) означає, що у випадку зупинки кровообігу або дихання серцево-легеневу та мозкову реанімацію не розпочинають. Інші форми лікування, а саме застосування анальгетиків та седативних середників необхідно продовжувати згідно з показаннями. Застосування вентиляції, використання антибіотиків, інфузійної терапії, вазопресорних середників продовжують відповідно до показань, якщо вони покращать якість життя.

Повну відповідальність за рішення про припинення реанімаційних заходів та хто надає консультацію при прийнятті такого рішення несе консиліум лікарів із залученням лікуючого лікаря, кардіореаніматолога та невропатолога, які беруть участь у лікуванні. Доброю практикою вважається залучення до процесу прийняття таких рішень рідних пацієнта, хоча вони не мають достатнього юридичного статусу. Якщо пацієнт свідомий, то згоди очікують власне від нього. Якщо ж пацієнт не хоче інформувати родину про стан його здоров'я, то його волі обов'язково необхідно дотримуватися.

Рішення, які в подальшому виносять на розгляд суду, часто приймають в атмосфері напруження, невпевненості та найгірше із запізненням. Саме тому, коли між сторонами-учасниками наявний конфлікт інтересів, обов'язковим для його вирішення є залучення судових інстанцій. У винятково складних ситуаціях лікар може звертатися по допомогу до своїх колег-лікарів із проханням видати юридичний висновок.

Кого необхідно проінформувати?

Після прийняття рішення щодо припинення реанімаційних заходів висновок необхідно ясно переказати всім юридичним особам, кого воно стосується, включно пацієнта. Зокрема, необхідно повідомити рідним, якщо пацієнт дозволяє це зробити. Рішення, підстави для його прийняття та інформація про залучених до дискусії осіб повинні обов'язково бути внесені в медичну документацію, оптимально на спеціальному формулярі DNAR – з чітко вказаною датою прийняття рішення. Рішення також повинно бути зафіксоване в медсестринській документації та повідомлено усім, хто доглядає за пацієнтом.

Коли припинити реанімацію?

Більшість розпочатих спроб реанімації закінчується неефективно, тому повинні бути припинені. Кілька факторів впливають на рішення про припинення реанімації. Серед них: перебіг лікування, час від зупинки кровообігу до початку серцево-легеневої та мозкової реанімації, час до дефібриляції та тривалість спеціалізованих реанімаційних заходів із стійкою асистолією.

У багатьох випадках, особливо у випадку позалікарняної зупинки кровообігу, її причина може бути невідома. Рішення про початок реанімаційних заходів приймають під час збору детальних відомостей про пацієнта. Коли ж стає зрозуміло, що безпосередня причина зупинки кровообігу робить реанімацію даремною, її необхідно припинити, якщо пацієнт залишається в асистолії, незважаючи на виконання спеціалізованих реанімаційних заходів. Додаткова інформація про пацієнта (така, як засвідчення волі пацієнта) також інколи може бути доступною і, в свою чергу, впливати на прийняття етично правильного рішення про припинення реанімації.

Реанімаційні заходи потрібно продовжувати до тих пір, доки триває фібриляція шлуночків (ФШ). Загальновідомо, що можливе припинення серцево-легеневої та мозкової реанімації після 20-хвилинної асистолії, незважаючи на застосування спеціальних реанімаційних заходів. Діагноз асистолії встановлюють лише при наявності запису електрокардіограми.

Рішення про припинення виконання реанімаційних заходів приймає керівник бригади після консультації з іншими її членами. Остаточне рішення базується на клінічній оцінці відсутності ефективності спеціалізованих реанімаційних заходів.

Часто у випадку позалікарняної зупинки кровообігу беруть участь немедичні рятувальники, які також стикаються з проблемою вирішення ефективності спроби серцево-легеневої та мозкової реанімації. У випадках встановлення діагнозу смерті особою, яка не є лікарем, такий діагноз пізніше підтверджує лікар (в більшості країн це можуть робити лише лікарі).

Рішення про початок реанімації або розпізнавання смерті можуть приймати також медсестри в будинках догляду за пристарілими або в хоспісах. Усі підопічні цих закладів повинні мати можливість засвідчити свою волю, що, в свою чергу, дає підстави для надання або ненадання реанімаційних заходів у ситуаціях, які цього потребують.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 11. Етичні аспекти реанімації“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації
  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів