Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

Екологічна фізіологія рослин

Нерідкими є й випадки коменсалізму, коли, наприклад, окремі особини рослин виконують роль “рослин-нянь”. Вони полягають в тому, що дорослі особини рослини створюють навколо себе особливе екологічне середовище – фітогенне поле, у межах якого проростання насіння та ріст і розвиток сходів є більш успішними. Одним із перших Т. МакОліфе в 1984 році в пустелі Сонора (США) виявив, що навколо дорослих особин деревоподібного кактуса опунції краще за все приживаються сходи й молоді рослини інших дидів кактусів (мамілярії, ехіноцеєусата ін.). Виявилося, що в цьому разі опунція як рослина-няня захищає своїми колючками молоді рослини від травоядних тварин. У пустелях Мексики фахівці встановили, що великі рослини кактусів є рослинами-нянями відносно сходів молочаю, унаслідок зменшення їхнього перегрівання прямими сонячними променями й підвищення вологості ґрунту, що сприяє фотосинтезу і водному балансу у цих молодих особин.

Відомі випадки, коли нянями є не окремі особини, а їх популяція в цілому. Зокрема, сходи й молодий підрост ялини звичайно тіньолюбиві і не виносять прямого сонячного освітлення. Тому на зрубах у ялинових лісах відновлення ялини ускладнене: її молоді рослини швидко гинуть. Однак після заростання вирубки березою і осикою ситуація змінюється. У тіні під наметом цих рослин створюються сприятливі умови для перебігу всіх фізіологічних процесів у молодих ялинок, і вони тут успішно приживаються. У результаті на зрубі поступово відновлюється ялиновий ліс. Отже, дійсно у цьому разі нянями для молодих рослин ялини є не окремі рослини берези або осики, а їхні популяції загалом.

Ефект популяційних нянь часом докорінно змінює рослинний покрив. В умовах пустель і напівпустель Середньої Азії місцями поширені солонці, на яких нерідко ростуть різні види лободи. У них глибока й потужна коренева система. Крім води, вона поглинає значну кількість солей з соленос ного шару – переважно хлоридів. Ці солі накопичуються в стеблах і листках лободи, а після їхнього засихання й обпадання потрапляють на поверхню ґрунту. Засолення верхнього горизонту ґрунту сприяє поселенню на таких ділянках галофітів – солянок і солеросів. Вигляд рослинного покриву поступово змінюється, а солонець перетворюється на солончак.

Дія рослин-нянь на сусідні рослини не обмежується зміною екологічного середовища в сприятливому для них напрямі. Іноді рослини-няні виділяють в повітря і в ґрунт особливі хімічні речовини – кайрамони, які сприятливо впливають на перебіг фізіологічних процесів у сусідніх рослин.

До явищ мутуалізма належить і мікотрофність зелених рослин, яка полягає в зрощенні коренів рослин з гіфами деяких фунтових фибів. У процесі життєдільності рослина виділяє в фунт через коріння близько 10% синтезованих органічних речовин. Завдяки цьому гриб отримує від рослини-хазяїна амінокислоти, вуглеводи, деякі фітогормони (ауксин) і вітаміни групи В. У свою чергу мікоризний гриб істотно підвищує забезпеченість рослини водою, фосфором, а також допомагає засвоювати важко розчинні сполуки азоту. Таке взаємовигідне співіснування називають мікоризою. Підраховано, що завдяки їй корені рослин поглинають з ґрунту майже в 15 разів більше води і мінеральних речовин. Тому в мікоризних рослин усі фізіологічні процеси відбуваються ефективніше, рослини краще ростуть і відрізняються підвищеною стійкістю до стресів.

Відомі три тили мікоризи: ендотрофна, ектотрофна і ектоевдотрофна. Вони досить часто зустрічаються як у трав, так і у дерев (рис. 11.3).

Серед голонасінних мікоризними є близько 70% видів, у покритонасінних до 80–90% видів. Абсолютно не мають мікоризи водні рослини. Серед вищих спорових мікориза не характерна для плаунів і хвощів. Серед покритонасінних мікоризи, зокрема, не мають осокові, хрестоцвітні, макові, гвоздичні, лободові. Деякі квіткові рослини взагалі не можуть нормально розвиватися за відсутності мікоризи (наприклад, орхідні). їх називають облігатно-мікотрофними.

Особливою формою мутуалізме є співіснування коренів бобових рослин (а також деяких рослин з інших родин) з бульбочковими бактеріями (рис. 11.4). Ці бактерії здатні фіксувати атмосферний молекулярний азот, переводячи його у зв'язаний стан. При цьому частина азотистих сполук, що утворилися, засвоюється вищою рослиною. У свою чергу, бактерії використовують речовини, що знаходяться в її

Екотрофна мікориза на корені дуба (а), ендотрофна мікориза в клітинах кореня зозулинця (б – рання фаза, в – пізня фаза)

Рис. 11.3. Екотрофна мікориза на корені дуба (а), ендотрофна мікориза в клітинах кореня зозулинця (б – рання фаза, в – пізня фаза)

Бульбочкові бактерії на корені люпину

Рис. 11.4. Бульбочкові бактерії на корені люпину

коренях. Цей симбіоз дуже важливий для сільського господарства, оскільки сприяє підвищенню життєвості і врожайності культурних рослин, а також збагачує ґрунт доступними сполуками азоту.

У цілому, фітогенні чинники, впливаючи на фізіологічні процеси рослин або негативно, або позитивно, істотно змінюють рівень їхнього метаболізму, росту і розмноження. У посівах для того, щоб допомогти рослинам протидіяти впливу негативних фітогенних чинників доводиться вдаватися до ручного чи до механічного знищення бур'янів (прополки, культивації), або використовувати особливі хімічні препарати – гербіциди, які вибірково пригнічуюють або знищують сегетальну рослинність.

Наступний розділ:

Зоогенні чинники

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин
  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами