Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

Екологічна фізіологія рослин

• 2. Рослини короткого дня – для переходу до цвітіння достатні 12 годин світла в добу, а при довго му дні вони не квітують (коноплі, тютюн, хризантема й інші види рослин тропічного походження).

• 3. Рослини фотоперіодично нейтральні, цвітіння яких не залежить від тривалості дня (помідори, огірки, деякі сорти полуниці).

Дослідження показали, що у фотоперіодизмі фізіологічно значущим є саме ритм чергування дня й ночі, при чому для рослин важлива саме тривалість ночі – темного періоду доби. Вона сприймається молодим листям рослин і “транспортується” в конуси наростання і майбутні генеративні бруньки.

Взаємоперетворення двох форм фітохрому при приєднанні або видаленні водню-відновника

Рис. 5.7. Взаємоперетворення двох форм фітохрому при приєднанні або видаленні водню-відновника

Стан сіянців берези на довгому (ліворуч) і короткому (праворуч) дні

Рис. 5.8. Стан сіянців берези на довгому (ліворуч) і короткому (праворуч) дні

Безпосередньо за сприйняття фотоперіоду відповідальний фітохром – розчинний у воді хромопротеїд синюватого кольору. Він буває удвох формах – Р660 і Р730. У нормі вони мають таке співвідношення: 60% припадає на Р730 і 40% – на Р660. У темряві фітохром Р730 перетворюється на форму Р660, здатну поглинати червоні промені з довжиною хвилі 640-660 нм (рис. 5.7). Р730 є активною формою пігменту. Вона прискорює цвітіння рослин довгого дня і затримує цвітіння короткоденних. Зокрема, у короткоденних рослин Р730 накопичується на світлі й руйнується у темряві. Якщо ночі досить тривалі, то практично весь пігмент Р730 встигає зруйнуватися, і цвітіння більше не буде гальмуватися.

Фітохром бере участь у регуляції багатьох видів життєдіяльності рослин: проростанні світлочутливого насіння, розвитку гіпокотиля проростків, розгортанні сім'ядоль, диференціації епідермісу і продихів, формоутворенні тканин і органів, орієнтації хлоропластів, синтезі антоціану і хлорофілу, контролі метаболізму фітогормонів. Фітохром визначає фотоперіодичну реакцію рослин, регулює початок цвітіння, опадання листя, старіння і перехіду стан спокою.

Фотоперіодизм значною мірою визначає можливість поширення рослин, зокрема їхньої інтродукції. Прикладом можуть служити досліди з сіянцями берези (рис. 5.8). На короткому дні, властивому при- екваторіальним широтам, у берези припиняється ріст і опадають листки.

Формотвірна дія світла

Припускають, що в рецепції світла для формотвірних процесів беруть участь каротиноїди і флавіни. При цьому спрямований ріст органів зумовлюється перерозподілом гормонів росту (ауксинів), які синтезуються у апексах, тобто конусах наростання пагонів і кореня.

Фоторецептори визначають напрям росту пагонів завдяки позитивному або негативному фототропізму. Фототропізмом називають ростові вигини органів рослин під впливом одностороннього освітлення.

Пагони і корені багатьох рослин ростуть, обертаючись відповідно до положення джерела світла. У стебел фототропізм позитивний, тобто вони ростуть у бік джерела світла. Особливо яскраво це виявляється у світлолюбних видів. Корені ж зазвичай мають позитивний геотропізм та негативний фототропізм і ростуть від джерела світла (виняток становить дихальне коріння деяких тропічних рослин). А в багатьох листків, розташованих перпендикулярно до напряму світла, фототропізм поперечний.

Отже, режим освітлення переважно впливає на процес фотосинтезу і структури, які його забезпечують. Встановлено, що світло не чинить прямої дії на дихання рослин, на їхній водний режим і на мінеральне живлення. Зазначені процеси протікають як на світлі, так і в темряві. Однак побічно освітленість діє і на них. Відбувається це в основному внаслідок того, що сонячна радіація не лише поставляє енергію для фотосинтезу, але й істотно впливає на температурний режим листя. Нагрівається і ґрунті, що відбивається на вмісті в ньому води.

Сучасними дослідженнями показано, що під впливом світла, особливо короткохвильових синьо-фіолетових променів, інтенсивність звичайного темнового дихання зростає. Проте цей ефект у кількісному плані не є дуже суттєвим. Більш важливий інший побічний ефект. При фотосинтезі, який відбувається тільки на світлі, як побічний продукт виділяється кисень, і саме його накопичення у тканинах листя безпосередньо позитивно відбивається на дихальному процесі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез
  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами