• 2. Рослини короткого дня – для переходу до цвітіння достатні 12 годин світла в добу, а при довго му дні вони не квітують (коноплі, тютюн, хризантема й інші види рослин тропічного походження).
• 3. Рослини фотоперіодично нейтральні, цвітіння яких не залежить від тривалості дня (помідори, огірки, деякі сорти полуниці).
Дослідження показали, що у фотоперіодизмі фізіологічно значущим є саме ритм чергування дня й ночі, при чому для рослин важлива саме тривалість ночі – темного періоду доби. Вона сприймається молодим листям рослин і “транспортується” в конуси наростання і майбутні генеративні бруньки.
Рис. 5.7. Взаємоперетворення двох форм фітохрому при приєднанні або видаленні водню-відновника
Рис. 5.8. Стан сіянців берези на довгому (ліворуч) і короткому (праворуч) дні
Безпосередньо за сприйняття фотоперіоду відповідальний фітохром – розчинний у воді хромопротеїд синюватого кольору. Він буває удвох формах – Р660 і Р730. У нормі вони мають таке співвідношення: 60% припадає на Р730 і 40% – на Р660. У темряві фітохром Р730 перетворюється на форму Р660, здатну поглинати червоні промені з довжиною хвилі 640-660 нм (рис. 5.7). Р730 є активною формою пігменту. Вона прискорює цвітіння рослин довгого дня і затримує цвітіння короткоденних. Зокрема, у короткоденних рослин Р730 накопичується на світлі й руйнується у темряві. Якщо ночі досить тривалі, то практично весь пігмент Р730 встигає зруйнуватися, і цвітіння більше не буде гальмуватися.
Фітохром бере участь у регуляції багатьох видів життєдіяльності рослин: проростанні світлочутливого насіння, розвитку гіпокотиля проростків, розгортанні сім'ядоль, диференціації епідермісу і продихів, формоутворенні тканин і органів, орієнтації хлоропластів, синтезі антоціану і хлорофілу, контролі метаболізму фітогормонів. Фітохром визначає фотоперіодичну реакцію рослин, регулює початок цвітіння, опадання листя, старіння і перехіду стан спокою.
Фотоперіодизм значною мірою визначає можливість поширення рослин, зокрема їхньої інтродукції. Прикладом можуть служити досліди з сіянцями берези (рис. 5.8). На короткому дні, властивому при- екваторіальним широтам, у берези припиняється ріст і опадають листки.
Формотвірна дія світла
Припускають, що в рецепції світла для формотвірних процесів беруть участь каротиноїди і флавіни. При цьому спрямований ріст органів зумовлюється перерозподілом гормонів росту (ауксинів), які синтезуються у апексах, тобто конусах наростання пагонів і кореня.
Фоторецептори визначають напрям росту пагонів завдяки позитивному або негативному фототропізму. Фототропізмом називають ростові вигини органів рослин під впливом одностороннього освітлення.
Пагони і корені багатьох рослин ростуть, обертаючись відповідно до положення джерела світла. У стебел фототропізм позитивний, тобто вони ростуть у бік джерела світла. Особливо яскраво це виявляється у світлолюбних видів. Корені ж зазвичай мають позитивний геотропізм та негативний фототропізм і ростуть від джерела світла (виняток становить дихальне коріння деяких тропічних рослин). А в багатьох листків, розташованих перпендикулярно до напряму світла, фототропізм поперечний.
Отже, режим освітлення переважно впливає на процес фотосинтезу і структури, які його забезпечують. Встановлено, що світло не чинить прямої дії на дихання рослин, на їхній водний режим і на мінеральне живлення. Зазначені процеси протікають як на світлі, так і в темряві. Однак побічно освітленість діє і на них. Відбувається це в основному внаслідок того, що сонячна радіація не лише поставляє енергію для фотосинтезу, але й істотно впливає на температурний режим листя. Нагрівається і ґрунті, що відбивається на вмісті в ньому води.
Сучасними дослідженнями показано, що під впливом світла, особливо короткохвильових синьо-фіолетових променів, інтенсивність звичайного темнового дихання зростає. Проте цей ефект у кількісному плані не є дуже суттєвим. Більш важливий інший побічний ефект. При фотосинтезі, який відбувається тільки на світлі, як побічний продукт виділяється кисень, і саме його накопичення у тканинах листя безпосередньо позитивно відбивається на дихальному процесі.
Повітря як екологічний чинник
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез“ на сторінці 2. Приємного читання.
