Фотосистема І містить молекули хлорофілу “а” з основною смугою поглинання 700 нм (Р700) і, можливо, 685 нм. Відношення хлорофілу “а” до хлорофілу “Ь” тут не менше ніж 6:1.
Фотосистема II містить хлорофіл “а” зі смугою поглинання 680 нм, хлорофіл “b” і додаткові пігменти. Частка хлорофілу “Ь” тут більше: відношення хлорофілов “а”/”b” дорівнює 1:1 або 2:1.
Для зручності аналізу доцільно почати розгляд цього процесу з активації фотосистеми II. При поглинанні кванта світла хлорофіл 680 фотосистеми II втрачає збуджений π-електрон (е). Цей збуджений електрон покидає фотосистему II і переходить у хіноновий цикл. У фотосистемі II внаслідок цього утворюється електронна вакансія. За її рахунок хлорофіл отримує унікальну здатність – розщеплювати молекулу води:
Оскільки для цього зрештою використовується сонячна енергія, процес називають фотолізом води. Завдяки йому у фотосинтезуючі й системі з'являється один “вільний” електрон – електрон гідроксилу:
Він негайно використовується для заповнення електронної вакансії у фотосистемі II шляхом перенесення спеціальним електронно-транспортним ланцюгом. Фотосистема II після цього приходить у стабільний стан і знову готова до поглинання кванта світла.
Заповнення електронної вакансії фотосистеми II за рахунок гідроксила викликає цілий ланцюг вторинних наслідків. Радикали [ОН], які попарно можуть реагувати між собою з утворенням перекису водню, накопичуються з циклу до циклу:
Перекис водню ферментом каталазою розкладається на воду і кисень:
У результаті фотоліз води може бути записаний у вигляді рівняння: оскільки
Важливим продуктом процесу фотолізу води є водень-відновник:
Цей водень утворюється за рахунок фонду вільних електронів, що поставляються фотосистемою І, і у формі НАДФ • Н2 зрештою надходить у строму для участі в темнових реакціях. Тут він буде використаний для відновлення вуглецю вуглекислого газу.
Слід наголосити, що кисень, який виділяється, походить не з молекул СO2, а з молекул води. Він виділяється в атмосферу як побічний продукт.
Одночасно з активізацією хлорофілу у фотосистемі II відбувається активізація хлорофілу фотосистеми І, зумовлена поглинанням іншого кванта світла. В наслідок цього один із електронів хлорофілу 700 фотосистеми І переходить у збуджений стан і переміщується до акцептора – фередоксина.
У результаті зазначених процесів у хлорофіла фотосистеми І утворюється електронна вакансія, що потім заповнюється за рахунок віднімання електрона, який раніше належав фотосистемі II. Це колишній електрон гідроксилу, який спочатку перемістився в хіноновий цикл, а потім електронно-транспортним ланцюгом досяг фотосистеми І. Фотосистема І таким чином повертається у стабільний стан і знову готова до поглинання чергового кванта світла.
Від фередоксина електрон електронно-транспортним ланцюгом надходить до строми, заздалегідь утворивши з іоном гідрогена Н+ водень-відновник. Описані процеси, що відбуваються у фотосистемі І і фотосистемі II, за своєю природою суто фотохімічні і тому не залежать від температури.
Синхронне функціонування фотосистеми І і фотосистеми II призводить до виникнення безперервного потоку збуджених електронів від молекул води до строми хлоропластів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хімізм фотосинтезу“ на сторінці 2. Приємного читання.
