Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

Екологічна фізіологія рослин

Мембрани, що беруть участь у формуванні тилікоїдів мають комірчасту структуру. Кожна така комірка називається квантосомою. Окрема квантосома містить близько 230 молекул хлорофілу і 48 молекул додаткових пігментів – каротиноїдів. У процесі фотосинтезу кожна квантосома бере участь як єдине функциональне ціле, як окре-

Будова продихів

Рис. 3.2. Будова продихів:

А – дводольних рослин; Б – однодольних рослин (верхній ряд – продихи відкриті, нижній ряд – закриті)

ма фотосинтетична одиниця. В одному хлоропласті зосереджено від двох до восьми мільйонів фотосинтетичних одиниць.

У свою чергу, кожна фотосинтетична одиниця (квантосома) має два активні центри. їх називають фотосистема І і фотосистема II. Кожна з них містить молекули хлорофілу й інших пігментів, що становлять єдиний пігментно-білковий комплекс. У фотосистемі I реакційний центр утворює особлива молекула хлорофілу “а” з оптимумом поглинання сонячної енергії 700 нм. Її позначають символом Р700. У фотосистемі II реакційний центр утворює теж молекула хлорофілу “а”, але вона поглинає переважно промені завдовжки в 680 нм, тому її позначають Р680. Символ “Р” використовується у цих позначеннях за першою літерою англійського слова “Pigment”. Обидві фотосистеми працюють узгоджено й безперервно, хоча й мають певну автономність.

Положення самих хлоропластів в цитоплазмі клітин мезофіла відповідає їх найкращому функціонуванню. Якщо у темряві хлоропласти рівномірно розміщені по всій порожнині клітини, то при слабкому освітленні вони поступово зміщуються до найбільш освітленої стінки, а на потужному яскравому світлі – до поперечних стінок, одночасно обертаючись “в профіль” до прямих сонячних променів, так щоб менше наражатися на небезпеку ушкодження високою температурою. Переміщення хлоропластів відбувається як пасивно, із рухом цитоплазми, так і активно, коли вони, утворюючи випинання, ніби переповзають з місця на місце.

Звичайно більша кількість хлоропластів вважається ознакою високої життєздатності та продуктивності клітини. Загальна сумарна поверхня хлоропластів при цьому збільшується і, як результат, підвищується продуктивність фотосинтезу.

На будову й функціонування хлоропластів значний вплив справляє резким мінерального живлення рослин. За нестачі азоту хлоропласти стають у 1,5–2 рази дрібнішими, дефіцит сірки і фосфору однаковою мірою порушує нормальну структуру ламел і тилакощів, нестача кальцію призводить до порушення зовнішньої мембрани хлоропласту, а одночасна нестача нітрогену й калію має наслідком переповнювання хлоропластів крохмалем через порушення його нормального відтоку. Необхідне для підтримання структури хлоропластів і світло. У темряві відбувається поступове руйнування мембран у зоні строми і в гранах. Структура хлоропластів лабільна і динамічна, на ній відбиваються всі умови життя рослини.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах
  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами