Мембрани, що беруть участь у формуванні тилікоїдів мають комірчасту структуру. Кожна така комірка називається квантосомою. Окрема квантосома містить близько 230 молекул хлорофілу і 48 молекул додаткових пігментів – каротиноїдів. У процесі фотосинтезу кожна квантосома бере участь як єдине функциональне ціле, як окре-
Рис. 3.2. Будова продихів:
А – дводольних рослин; Б – однодольних рослин (верхній ряд – продихи відкриті, нижній ряд – закриті)
ма фотосинтетична одиниця. В одному хлоропласті зосереджено від двох до восьми мільйонів фотосинтетичних одиниць.
У свою чергу, кожна фотосинтетична одиниця (квантосома) має два активні центри. їх називають фотосистема І і фотосистема II. Кожна з них містить молекули хлорофілу й інших пігментів, що становлять єдиний пігментно-білковий комплекс. У фотосистемі I реакційний центр утворює особлива молекула хлорофілу “а” з оптимумом поглинання сонячної енергії 700 нм. Її позначають символом Р700. У фотосистемі II реакційний центр утворює теж молекула хлорофілу “а”, але вона поглинає переважно промені завдовжки в 680 нм, тому її позначають Р680. Символ “Р” використовується у цих позначеннях за першою літерою англійського слова “Pigment”. Обидві фотосистеми працюють узгоджено й безперервно, хоча й мають певну автономність.
Положення самих хлоропластів в цитоплазмі клітин мезофіла відповідає їх найкращому функціонуванню. Якщо у темряві хлоропласти рівномірно розміщені по всій порожнині клітини, то при слабкому освітленні вони поступово зміщуються до найбільш освітленої стінки, а на потужному яскравому світлі – до поперечних стінок, одночасно обертаючись “в профіль” до прямих сонячних променів, так щоб менше наражатися на небезпеку ушкодження високою температурою. Переміщення хлоропластів відбувається як пасивно, із рухом цитоплазми, так і активно, коли вони, утворюючи випинання, ніби переповзають з місця на місце.
Звичайно більша кількість хлоропластів вважається ознакою високої життєздатності та продуктивності клітини. Загальна сумарна поверхня хлоропластів при цьому збільшується і, як результат, підвищується продуктивність фотосинтезу.
На будову й функціонування хлоропластів значний вплив справляє резким мінерального живлення рослин. За нестачі азоту хлоропласти стають у 1,5–2 рази дрібнішими, дефіцит сірки і фосфору однаковою мірою порушує нормальну структуру ламел і тилакощів, нестача кальцію призводить до порушення зовнішньої мембрани хлоропласту, а одночасна нестача нітрогену й калію має наслідком переповнювання хлоропластів крохмалем через порушення його нормального відтоку. Необхідне для підтримання структури хлоропластів і світло. У темряві відбувається поступове руйнування мембран у зоні строми і в гранах. Структура хлоропластів лабільна і динамічна, на ній відбиваються всі умови життя рослини.
Пігментна система зелених рослин
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах“ на сторінці 2. Приємного читання.
