Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

Екологічна фізіологія рослин

де Vt – швидкість реакції за звичайної температури;

Vt+10 – швидкість реакції за температури, що є на 10°С вищою.

Для ферментів показник Q10 здебільшого становить 1,4–2,0, тобто за умови підвищення температури на 10 °С активність ферментів зростає в півтора-два рази. Проте в різних зонах температури показник Q10 не однаковий, оскільки залежність роботи ферментів від температури не має лінійного характеру, як видно з типового графіка активності ферменту, наведеного на рис. 2.14.

4. Залежить активність ферментів також від pH середовища. Кожен фермент має тут свій оптимум (рис. 2.15). У деяких ферментів він припадає на нейтральне середовище (pH приблизно дорівнює 7,0), в інших – на кисле або на лужне. Зрушення кислотності в протопласті клітин у бік від оптимуму .цуже відчутно знижує активність ферментів.

Залежність активності фермента від температури

Рис. 2.14. Залежність активності фермента від температури

Залежність активності ферменту від кислотності середовища

Рис. 2.15. Залежність активності ферменту від кислотності середовища

5. На діяльності ферментів істотно позначається наявність сторонніх речовин. Одні з них підвищують активність ферментів – їх називають активаторами, інші, навпаки, знижують, а то й повністю блокують роботу ферментів. Це інгібітори. Встановлена велика кількість таких речовин.

Активаторами ферментів часто є іони мінеральних речовин. Так, залізо активує фермент каталазу, цинк – карбоангідразу, магній – фосфотазу, молібден – нітратредукгазу, кальцій – ліпазу.

Інгібітори ферментів дезактивують їх, вcтупаючи у взаємодію з молекулою ферменту і тим блокуючи її подальшу роботу, ж це ілюструє рис. 2.16. Інгібітори можуть повністю зупинити певний тип реакцій у клітинах рослин, але частіше за все вони тільки тією чи іншою

Верхній ряд – фермент взаємодіє з субстратом і прискорює відповідну реакцію. Нижній ряд-інгібітор взаємодіє з ферментами і тим перешкоджає його каталітичній дії

Рис. 2.16. Верхній ряд – фермент взаємодіє з субстратом і прискорює відповідну реакцію. Нижній ряд-інгібітор взаємодіє з ферментами і тим перешкоджає його каталітичній дії

Схема, що ілюструє як під дією інгібітора знижується активність фермента й зменшуєтся кількість кінцевого продукту біохімічної реакції

Рис. 2.17. Схема, що ілюструє як під дією інгібітора знижується активність фермента й зменшуєтся кількість кінцевого продукту біохімічної реакції

мірою (це залежить від характеру інгібітора) знижують швидкість біохімічного процесу, який забезпечується ферментом (рис. 2.17). Інгібітори, що пригнічують діяльність ферментів, часто є отрутами. Зокрема, це синильна кислота, важкі метали (свинець, ртуть та ін.).

На базі інгібіторів ферментів синтезують речовини, що використовуються в сільському господарстві або як гербіциди, або як гальмувальники проростання насіння, коренеплодів або бульб. Це буває корисним при зберіганні такої продукції. Так, наприклад, препарат ТБ використовують для запобігання проростання бульб насіннєвої картоплі, а препарат М-1 – продовольчої картоплі, оскільки він синтезований на базі метилового ефіру б-нафтилуксусної кислоти і не отруйний для людини.

Закономірну зміну активності ферментів під впливом температури, кислотності середовища, а також під дією різних сторонніх речовин називають лабільністю ферментів. Вона зумовлює виражені зміни активності ферментів протягом доби, за сезонами року і при динаміці екологічного режиму, а також при зміні віку рослин. Вивченням лабільності ферментів у зв'язку з внутрішніми і зовнішніми чинниками життя рослин займається особливий розділ фізіології рослин – екологічна фізіологія рослин. У цій галузі накопичена вже велика кількість фактів і встановлені основні закономірності пристосування метаболічних процесів в рослинах до екологічних умов місцезростань.

Наступний розділ:

Класифікація ферментів

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників
  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами