Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

Економіка та релігія

Широко відомими є реформи Петра І щодо перетворення монастирів, яких у 1700-1701 рр.. в Росії нараховувалося 1 201, з яких 965 чоловічих і 236 жіночих.

Як відмічає І. Смолич, одне принципове ядро містилося у всіх розпорядженнях щодо чернецтва, монастирів і їх побуту: прагнення зробити монастирі корисними для держави.

• 30 грудня 1701 р. був виданий царський указ, який встановлював монастирям визначене утримання — по 10 руб. грошима і по 10 чвертей хліба на кожного.

• 1707 р. було підготовлено опис церковних маєтків, уточнений 1710 р.

Відбувалося також перетворення установ, які відали вилученим з церковного управління майном. Указом від 24 січня 1701 р. був створений Монастирський приказ. Матеріальний збиток церкві за перший період діяльності Монастирського приказу (1701-1720 рр.) становив 6 407 дворів.

• 1720 р. Монастирський приказ переведений у відання Синоду; останній встановив, що церковні вотчини від світських управителів занепали.

• 1724 р. Монастирський приказ перейменований на "Камор-кон- тору синодального уряду".

• 25 січня 1721 р. було прийнято Духовний регламент про ченців, який став основним законом, що визначав місце Руської православної церкви в імперії.

Наступники Петра І продовжували реформування у церковній сфері188.

• 29 вересня 1726 р. "Камор-контору синодального уряду" замінила Колегія економії синодального управління.

• 1726 р., за правління Єкатерини І, земські справи та економія всіх церковних маєтків надходили у розпорядження Колегії економії синодального управління.

Указ 1727 р. зобов'язував повідомляти про доходи у Священний Синод, а витрати здійснювати за згоди Колегії.

• 1733 р. Колегія економії синодального управління отримала права Монастирського приказу.

• 15 квітня 1738 р. Колегія економії синодального управління передана з компетенції Синоду до відання Сенату, в якому знаходилася до 15 липня 1744 р.

• 1741 р. архієреї та монастирі отримали право на самостійне розпорядження господарськими справами.

Монастирськими селами мали управляти не монастирські служителі, а відставні офіцери, тобто вводилося управління за участі світських осіб.

• 15 квітня 1744 р. було видано Указ про скасування Колегії та повернення всіх доходів до управління Священного Синоду (за церковними установами у цей період значилися землі з населенням до 1 млн. душ, тобто майже десятої частини всього податного населення в державі).

• 1754 р. почалося складання зведених даних про кількість душ, які лічилися за архієрейськими домами і монастирями. Результати мали наступний вигляд. У 23 єпархіях, які були описані, нараховувалося 647 481 душа чоловічої статі. За найбільшими дев'ятьма ставропігійними монастирями числилося 203 597 душ чоловічої статі. Таким чином, за Єлізаветинськими відомостями, у 20 тис. поселеннях значилося 851 078 душ чоловічої статі.

• 1762 р., 21 березня був виданий Указ Петра ІІІ про вилучення з відання Синоду питань управління церковними і монастирськими маєтками і повернення їх до Колегії економії — органу Сенату.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.
  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК