Регулюючи процес праці, релігійні норми мали регулювати також її результати, які у суспільстві характеризувалися поняттями "багатство", "прибуток", "злиденність", "збитки", а також визначати відносини між людьми у системі цих результатів праці. Отже, результат праці набував релігійного усвідомлення і релігійного обґрунтування, перш ніж стати законодавчою нормою суспільства.
Розглянемо ставлення до багатства як узагальнюючої категорії соціально-економічних відносин у різних релігіях.
Так, у національних релігіях — даосизмі, конфуціанстві, сикхіз- мі, іудаїзмі — склалося своє традиційне ставлення до цього питання.
У даосизмі базовим є наступний вислів Лао Цзи, який прямо виражає його ставлення до гонитвою за прибутками: "Немає більшого нещастя, ніж незнання меж своєї пристрасті, і немає більшої небезпеки, ніж прагнення до придбання багатств".
У висловлюваннях Конфуція "Тай Бо" ("Головний первісток") сказано "... Стережися бути багатим і знатним, коли у самій країні управління невірне і уникай бідності й незнатності, коли країна управляється правильно".
Отже, розумне і справедливе управління державою є запорукою нагромадження її мешканцями багатства і досягнення високого становища, тобто можливість збагачення внаслідок господарської діяльності Конфуцій знову-таки розглядав через призму інтересів держави в цілому.
Досягнення високого рівня добробуту розглядалося вчителем Куном як справа другорядна, більше турбувала його проблема виховання "благородної людини". Це підтверджують слова Конфуція: "Благородний муж мало думає про їжу, більше думає про доброчесний шлях. Працюючи хліборобом, можеш голодувати, але можеш і жити в добробуті, коли зайнятий пізнанням (вченням). Благородний муж думає про доброчесний шлях і не турбується про те, що він бідний".
У сикхізмі цінується чеснота задоволеності тим, що маєш. Це дозволяє людині звільнитися від честолюбних устремлінь, заздрощів, зажерливості. Корисно згадувати про тих, кому гірше, ніж тобі, і про тих, хто нічого не має.
Успішна людина схильна забувати про Бога, тому процвітання не є благотворним для духовного розвитку. Гуру Нанак казав: "Задоволення й радість від золота, від срібла, ... від гарних коней, від м'якого ложа і палаців, задоволення від смачної їжі ... — як може Істинне Ім'я знайти собі місце перебування у серці, зайнятому ними?".
За вченням сикхізму, жадібність, любов до грошей і прагнення до придбання й накопичення є гріхом. У земному існуванні багатства не допоможуть купити життя, здоров'я, або звільнити від страждань. Бажань у людини багато, а можливостей задовольнити їх не вистачає, тому слід розвивати почуття втіхи тим, що маєш.
В іудаїзмі засуджується гонитва за матеріальними благами як життєва мета, але для служіння Богу належним чином необхідними вважаються матеріальні засоби. Вислів з Талмуду "Де немає борошна, там немає й Тори" підтверджується, наприклад, необхідністю мати на столі у релігійні свята певний набір страв (золотаві смажені млинці на Хануку, мед і яблука на Новий рік, вино, мацу, гіркі трави ... на Песах).
Вдале ведення справ вважається виявом Божої милості: "Також кожна людина, що Бог дав їй багатство і маєтки, і владу їй дав споживати із того, та брати свою частину та тішитися своїм трудом,— то це Божий дарунок!" [Кн. Еклезіястова, 5: 18]. Злом є лише те багатство, яке нажите нечесним шляхом.
Людина може використати своє багатство тільки у земному житті, отже, його призначення — забезпечити власнику пристойне існування на цьому світі, оскільки, як говорить Мішна, "Коли людина покидає світ, ані срібло, ані золото, ані коштовне каміння не супроводжують її, лише Тора, яку вона вчила, і добрі справи, які вона зробила".
Слова з того ж Екклезіяста "... як поглянув я на все, що мої руки зробили й скільки завдав я собі клопоту, працюючи,— бачу, що все воно марне, тільки мучить дух, ніякої з того користі під сонцем. ... І зненавидів я працю мою. бо маю все те зіставити другому, хто постане по мені. Не у власті людській і се добро, щоб їсти та пити й насолоджувати душу свою тим, що працею здобув" [Кн. Еклезіястова, 2: 11-24], у яких чутно настрої буддійського світозречення, С. Булгаков пояснює як наслідок особистого розчарування у житті.
Отже, людина не повинна зосереджуватися тільки на отриманні матеріальних благ і водночас не зневажати добробут: ". убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним, щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: "Хто Господь?" і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив мого Бога" [Приповісті, 30: 8-9].
Таким чином, як пересичення багатством, так і зубожіння ведуть до зневажання Бога, про що йдеться також у Повторенні Закону: "... щоб коли ти будеш їсти і наситишся і добрі доми будуватимеш ., а худоба твоя велика та худоба твоя мала розмножиться, і срібло та золото розмножаться тобі, і все, що твоє, розмножиться, то щоб не загордилося серце твоє, і щоб не забув ти Господа, Бога твого." [Повторення Закону, 8: 12-14].
Розглядаючи Бога як подателя благ, у священних книгах зазначалося наступне. Щоб нагодувати єврейський народ у пустелі, Бог подав йому манну — "хліб з неба". На кожну людину призначалося близько 4 літрів на добу; у шостий день (перед суботою) ця міра збільшувалася до 8 літрів. За Божим велінням, Мойсей неодноразово добував воду зі скелі. Під час перебування єврейського народу у пустелі, сорок років Бог давав їм манну небесну, їх ноги не розпухали, одяг не зношувався [Повторення Закону, 8: 2-5].
У Книзі Левіт, при проголошенні законів Сьомого та Ювілейного років, сказано: "І зошлю Я благословення Своє на вас шостого року,— і зродить врожай на три роки" [25: 21]. Там же зазначено: "Якщо будете ходити згідно з постановами Моїми, а заповідей Моїх будете додержувати, . то дам ваші дощі в їхнім часі, і земля дасть свій урожай, а польове дерево дасть плід свій. . і ви будете їсти хліб свій досита, і будете сидіти безпечно в вашому Краї" [26: 3-5], а також: "Я дам її вам на спадщину її, землю, що плине молоком та медом" [Левіт, 20: 24].
У світових релігіях ставлення до багатства дещо відрізняється.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ставлення до багатства у національних і світових релігіях“ на сторінці 1. Приємного читання.
