Промислова і торгова діяльність

Економіка та релігія

Особливе місце займає участь церковних установ у промисловій і торговій діяльності. Відомий дослідник діяльності Руської православної церкви Д. Ростиславов писав, що монастирю вже не можна було бути вправним купцем у власному сенсі слова і торгувати всілякого роду товарами. Не можна відкрити під своїм іменем лавку для продажу риби, солі, борошна, чоботів не сплачуючи при тому нічого за право торгівлі. Для подібних операцій потрібно було б записатися в гільдію, взяти торгове свідоцтво, але жодна міська дума не запише монастир у гільдію і не забезпечить його торговим свідоцтвом. Це колишні способи благословенної давнини. Монастирі без всіляких гільдійних повинностей і торгових свідоцтв продають свій ліс, смолу, влаштовують приміщення під квартири, лавки, магазини, склади, палатки, за це отримують доходи, які жодним чином не залежать від торгових криз, продають портрети, картини, образки, хрестики, чотки, дерев'яну олію, обручки без всіляких торгових свідоцтв, тому що всі ці предмети вважаються якщо не святими, то все ж таки не такими світськими предметами, як сіль, риба, тютюн. Церковні установи отримують великі доходи, віддаючи свої будинки під трактири, ресторани, харчевні та навіть кабаки, влаштовують дігтярні заводи у своїх лісах, пасіки, типографії, літографії, фотографії; лісопильні заводи, млини, крупорушки. Монастирські установи стають землевласниками, домовласниками і від усього цього отримують доходи, яким можуть позаздрити багаті купці, фабриканти, заводчики.

Доходи монастирів мали торговий і промисловий характер. Дігтярні, свічні, черепичні, вапняні заводи, лабази під хлібні магазини, постоялі двори, продаж меду, лісу, смоли, полотна, воскових свічок не в церкві, а в лавках. Практично вся ця діяльність формувала доходи монастирів.

Так, значні прибутки Києво-Печерській лаврі приносив цегляний завод на річці Либідь (Київ), який не тільки обслуговував церковне будівництво, але й виготовляв продукцію на продаж. Щорічно він випускав майже 2 млн. штук цегли.

Святогірський монастир у ХУІІІ ст. володів крупорушками, сукновальнею та свічковим заводом, винокурнею на чотири котли, цегельним заводом, склозаводом.

Особливу статтю доходу становило функціонування церковних типографій, які видавали не тільки церковних книг, але й виконували різні світські замовлення. Так, друкарня Києво-Печерської лаври представляла собою високоорганізоване промислове підприємство, найбільш продуктивне на українських землях. За перші вісім років свого існування вона випустила більше книг, ніж всі тодішні типографії України.

За Єкатерини ІІ при лаврській друкарні було створене, фактично, друге видавництво для випуску громадянським шрифтом світських книг і періодичних видань. До цього, ще на поч. 1633 р. лавра придбала для друкарні польський шрифт.

Щорічний дохід типографії, у якій друкувалося до 100 тис. екземплярів різних богослужебних і духовного змісту книг, становив понад 100 тис. руб. у 1871 р.233. Для зіставлення, він дорівнював обсягу валового доходу середньої текстильної фабрики, цукрового заводу тощо.

Про технічний рівень церковної типографії свідчать не лише велике приміщення, але й передове устаткування. Типографія була обладнана паровою машиною, чотирма машинами швидкого друкування, сімома чавунними типографськими верстатами, двома токарними і двома свердлильними верстатами, мала набірний цех, цех лиття, ділянку літографії, хронографії, ксилографії, відділення гальванопластики. Приміщення обігрівалося калорифером, було обладнане насосом і водною цистерною на 8 тис. відер. Всі ділянки були зв'язані рейковою дорогою для пересування віддрукованих листів. Друкарня приймала замовлення на літографії із зображенням краєвидів, крім того, виконувала фотографії, робила портрети міщан. При ній діяли три лавки для розпродажу типографських виробів.

Папір для потреб типографії Києво-Печерської лаври виготовлявся на папірні — одному з перших у центральній Україні підприємстві з виробництва паперу, розташованому поблизу м. Радомишль (с. Папірня). Папірня була заснована на поч. XVII ст., із початком роботи Лаврської друкарні. Готовий папір доставляли з Радомишля до Києва по річках Мика, Тетерев, Дніпро. Згодом до виробництва паперу були залучені спеціалісти та майстри з Німеччини.

Отже, всі наведені факти дозволяють характеризувати типографію Києво-Печерської лаври як промислово-торгове підприємство.

Однією з статей доходу для монастирів було проведення на прилеглій території вздовж стін і огорож торгових ярмарок. Так, в Московській лаврі десятки лавок, прибудованих до огорожі, принесли у 1870 р., за словами намісника лаври, доходу 3 192 руб. У Касимівському жіночому монастирі лавки принесли у 1873 р. 150 руб..

Ростиславов Д. И. Опыт исследования об имуществе и доходах наших монастырей. — Рязань: Александрия, 2010. — С. 237.

Учасники їх — купці, торговці,— повинні були сплачувати монастирям за місце для своєї палатки або брати в оренду лавки, які виставляли монастирі. Безпосередньо ярмарковий дохід не міг бути для монастирів великим: сутність ярмарок для них полягала у залученні богомольців і реалізації релігійних товарів та послуг, пропонованих самою церквою. Практично всі монастирі православної церкви організовували по кілька ярмарок на рік, приурочених до релігійних свят. Ярмарки тривали до тижня і довше — аж до місяця.

Про те, що ярмарки слугували залученню богомольців, свідчать доходи, отримувані від них монастирями..До них можна віднести свічні, гаманцеві, кружечні, молебенні, проскурні і проскомидійні, доходи від добровільних пожертвувань, від реалізації предметів культу.

Наступний розділ:

Доходи від нерухомості


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Промислова і торгова діяльність“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність
  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК