Далі розглянемо деякі погляди щодо відносин релігії та економіки, які певним чином тлумачать процеси орелігійнення суспільного життя та їх модифікацію.
Зокрема, серед новітніх концепцій, у яких сформульовані ідеї побудови економічних відносин на базі релігійних учень, особливе місце займає модель "християнської економіки", викладена у фундаментальній праці "Наука про християнську економіку" ("The Science of Christian Economy"), автором якої є Ліндон Ларуш. Основою цієї концепції являється судження про існування науково підтвердженого загального вселенського закону, узгоджуваного з двома найважливішими елементами християнства. Мова йде про спасіння людства Христом, що приніс велику жертву для спокути гріхів, і про вчення безсумнівної любові, закладеної у сутності людини, і її пізнання. Саме таке наукове визначення, на думку автора, підкреслює притаманні людській особистості творчі здібності, які роблять людину відображенням Творця.
Крім того, на думку автора, рівень і якість стосунків індивідів у рамках суспільства є необхідною умовою істинного потенціалу як людства в цілому, так і окремої особи, створеної за образом і подобою Божою. І це основний моральний принцип, без якого функціонування християнської економіки неможливе.
Таким чином, Ліндон Ларуш формує концепцію християнської економіки на доктрині розвитку людини, створеної за образом і подобою Творця Всесвіту.
Виходячи з такого визначення, християнська економіка протиставляється антихристиянській ліберальній концепції "вільного ринку". Як відомо, остання базується на тезі, що наш світ функціонує на основі постійної взаємодії індивідів, причому ця взаємодія має характер зіткнень, що проявляються в конкуренції.
Християнська економіка — це насамперед кооперація, а не ворожі конкурентні зіткнення. Прагнення членів суспільства до служіння, свідоме добровільне прагнення чинити добро — ось що є рушійною силою людського прогресу. Така економіка має будуватися згідно християнської віри й практики.
Спроба осучаснити застосування релігійних норм у розбудові нового суспільства знаходить відображення в різних теоріях. Мова йде про відомі концепції використання в економіці біблійного укладу як духовної господарської реальності, як форми ефективної та справедливої організації економіки157.
Аналіз християнських цінностей, що лежать в основі економічних відносин, правил господарського спілкування, притаманний багатьом теоретичним роботам, які вивчають роль релігії та християн в економіці. Сутність аналізу полягає у визначенні християнського розуміння економічної реальності, що збігається з волею Бога, причому дослідження відповідностей і розбіжностей з волею Бога напряму пов'язане з питанням того, наскільки проявляється в економіці ця воля, і характер господарського життя зіставляється з реалізацією заповідей.
Крім того, у теологічно-теоретичному аналізі розкривається роль Бога як управителя господарського розвитку, першоджерела господарського процвітання. У цьому ж ключі досліджується
Узагальнено біблійний уклад зображується у вигляді п'ятирівневих моделей. Перший рівень — це сукупність семи засобів Божественного управління (заповіді, благословення, допомога, імперативний вплив, стримання, прощення і спасіння, благодать пізнання істини й утіха). Другий рівень — це істини віри в Ісуса Христа, сприйняті людиною (духовне звільнення, жертва спокути, любов, спасіння, Друге Пришестя). Третій рівень — цільова організація соціально-економічного життя (соціальне звільнення, служіння, розширення ринку, соціальне спасіння, великі економічні цикли). Четвертий рівень — вихідна організація соціально-економічного життя (заборона рабства й економічна норма найманої праці, приватна власність, ринкова економіка, соціальне регулювання, цикли). Пятий рівень — виробничо-технологічні системи (людина, технології, засоби праці).
Автори біблійного укладу основним процесом, що характеризує його, вважають сходження на рівень знайдення віри, перехід на рівень прояву істин у соціально-економічному житті й створення адекватної соціально-економічної бази. Розгортання біблійних укладів в історичному розвитку постійно наштовхується на обмеженість переходів до християнської етики господарського життя.
Про еволюцію і трансформацію поглядів на взаємодію економіки та релігії можна судити, спираючись на роботи видатного теолога, філософа, економіста кардинала Йозефа Хеффнера, зокрема, на його працю "Християнське соціальне вчення".
Так, характеризуючи місце економіки в християнському вченні у сучасних умовах, Й. Хеффнер зазначає, що під економікою розуміється сукупність установ і методів з метою планомірного, тривалого і гарантованого задоволення людських потреб в тих благах і послугах, які дозволяють індивіду і соціальним утворенням здійснювати угодний Богові розвиток.
За Й. Хеффнером, Християнське соціальне вчення досліджує економіку як в онтологічному, так і в нормативному плані. З числа онтологічних дисциплін, які досліджують буттєвий стан речей у сфері економіки, ані економічна географія, ані економічна статистика, ані історія народного господарства, ані психологія економіки, ані теоретичне вчення про народне господарство не належать до сфери досліджень Християнського соціального вчення.
Згідно Й. Хеффнеру, Християнське соціальне вчення залучає точні знання всіх цих дисциплін, але ставить на перший план питання щодо економіко-філософських і економіко-теологічних завдань, виходячи в кінцевому підсумку з економіки як такої.
З нормативних дисциплін до Християнського соціального вчення у вузькому сенсі належить господарська етика як наука про моральну поведінку господарюючого суб'єкта, тоді як економічна політика і економічна педагогіка самі по собі не входять до його сфери. Економіку і моральність намагалися розглядати безвідносно один до одного.
Небезпечною за своїми наслідками є теза про те, що всі "моральні спонукання" і всяке "почуття справедливості" повинні підпорядковуватися прогресу економіки; вирішальною є продуктивність економіки, тоді можна бути "моральним або яким завгодно".
Хоча економіка та моральність, як вчить "Quadragesimo anno" (стаття 42), "самостійні кожна у своїй області", і хоча Церква не судить про "так звані економічні закони", які висловлюють "тільки дещо про відповідність цілей і засобів" і показують, "яка постановка задачі є можливою в економічній області, а яка ні", все ж помилковим є "так розривати сфери економіки та моральності, що одна виступає поза всякої залежності від іншої". Немає абстрактної, відірваної від людини і його совісті економіки. Будь-яке господарювання — це людське рішення, і тим самим воно підпорядковане законам моральності. Християнська етика — це, щоправда, не область, проте заповідь економіки.
Й. Хеффнер виділив три кола проблем, які особливо стосуються онтологічних і нормативних задач Християнського соціального вчення: мета економіки, економічний лад, процес розподілу в економіці.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки“ на сторінці 1. Приємного читання.
