Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

Економіка та релігія

Про модифікацію поглядів на економічні відносини в іудаїзмі свідчить документ "Основи соціальної концепції російського іудаїзму". Так, у розділі "Іудаїзм і власність" викладені наступні положення.

Під власністю прийнято розуміти суспільно визнану форму відносин людей до результатів праці і природних ресурсів. До основних повноважень власника зазвичай включають право володіння та користування, право на відчуження, споживання, зміну чи знищення об'єктів власності.

Синагога не визначає права людей на власність, проте матеріальна сторона людського життя не залишається поза її увагою.

Кожна людина повинна мати достатньо засобів для гідного існування. Водночас синагога застерігає від надмірного захоплення матеріальними благами. У позиції синагоги щодо власності немає ані ігнорування матеріальних потреб, ані звеличення прагнення людей до матеріальних благ як до вищої мети й цінності буття. Майнове становище людини саме по собі не може розглядатися як свідчення того, угодна чи неугодна вона Богу.

Іудаїзм вчить, що люди отримують всі земні блага від Бога, Якому і належить абсолютне право володіння ними, про що неодноразово йдеться у Торі. Матеріальні блага самі по собі не можуть зробити людину щасливою. Будь-яку власність слід сприймати як взяте у Бога в користування або як дар Божий. У той же час Тора визнає право людини на власність і засуджує зазіхання на неї.

Іудаїзм визнає існування багатоманітних форм власності. Державна, громадська, корпоративна, приватна і змішана форми власності в різних країнах отримали різне укорінення протягом історичного розвитку. Синагога не надає переваги жодній з цих форм. За кожної з них можливі як розкрадання, стяжіння, несправедливий розподіл результатів праці, так і достойне, моральне виправдання використання матеріальних благ.

Все більш значущою стає інтелектуальна власність, об'єктами якої є наукові праці й винаходи, інформаційні технології, художні твори й інші досягнення творчої думки. Іудаїзм вітає творчу працю, спрямовану на благо суспільства, і засуджує порушення авторських прав на інтелектуальну власність.

Відторгнення і перерозподіл власності з порушенням прав її законних власників синагогою не схвалюються. Винятком може бути таке відторгнення власності на основі відповідного закону, яке, будучи обумовленим інтересами більшості людей, супроводжується справедливою компенсацією.

Особливою формою власності є майно релігійних організацій. Воно набувається різними шляхами, однак основним компонентом його формування являється пожертва — добровільний акт, який віруючі здійснюють з релігійною метою. Вона знаходиться серед основних заповідей, даних людині Богом. Отже, пожертвування являють собою особливий випадок економічних і соціальних відносин, а тому на них не повинні автоматично розповсюджуватися закони, що регулюють фінанси й економіку держави, зокрема, державне оподаткування. Синагога заявляє, що будь-які зазіхання на пожертву віруючих є злочином перед Богом і людьми.

Про характер впливу змін, що відбуваються у сучасному суспільстві, свідчить, зокрема, Статут Санкт-Петербурзької єврейської релігійної общини Великої Хоральної Синагоги (1991 р.). Він був розроблений на основі проекту статуту, поданого 1869 р. правлінням громади до Міністерства Внутрішніх справ і затвердженого 1877 р. як "Тимчасові правила для єврейських молитовних установ Петербурга". Ці тимчасові правила діяли в якості статуту до революції 1917 р. Наступний статут, складений на основі колишнього статуту, але з урахуванням специфіки часу, був зареєстрований 1925 р.; упродовж наступних років він змінювався кілька разів.

У Розділі ІІ представленого Статуту єврейської релігійної общини Санкт-Петербургу визначені мета, завдання та основні форми її діяльності. Цілями діяльності Громади є: спільне сповідання її членами ортодоксального іудаїзму; збезпечення їх необхідними предметами культу; організація богослужіння в синагогах; забезпечення можливості дотримання Законів іудаїзму при здійсненні весільних обрядів і похорону, обмивання (міква), обрізання; надання допомоги у придбанні і виготовленні кошерної їжі та культового облачення.

Громада розробляє і здійснює програму по вивченню іудаїзму, івриту та інших мов, історії, створює дитячі садки, школи, освітні курси, вищі релігійні навчальні заклади (єшиви).

Громада організовує та здійснює благодійну функцію, створює благодійні заклади (притулки, інтернати, лікарні, їдальні та ін).

Громада здійснює підприємницьку діяльність і створює власні підприємства в порядку, передбаченому законом.

Для здійснення своєї статутної діяльності Громада в установленому Законом порядку має право: вступати в асоціації та об'єднання, діяльність яких відповідає її статутним цілям; укладати договори про співробітництво та спільну діяльність з релігійними, благодійними та іншими некомерційними організаціями; засновувати і утримувати місця богослужіння, синагоги, кладовища, а також місця, шановані релігією; створювати некомерційні організації (установи, фонди та ін); здійснювати підприємницьку діяльність у порядку, встановленому законодавством Російської Федерації; виробляти, експортувати, імпортувати і розповсюджувати предмети культового і обрядового призначення, релігійну літературу, друковані, аудіо та відеоінформаційні матеріали, матеріали релігійного змісту, кошерну їжу; мати свій друкований орган та засновувати засоби масової інформації; брати участь у суспільному житті Російської Федерації в цілому і в Санкт-Петербурзі; встановлювати і підтримувати міжнародні зв'язки та контакти, в тому числі з метою участі в зборах та інших релігійних заходах, у роботі міжнародних конференцій, семінарів та нарад, що представляють інтерес для Громади; направляти членів Громади за кордон для навчання в духовних навчальних закладах і приймати в цих цілях іноземних громадян.

Таким чином, як видно з цього документу, іудейська община зберігає притаманні їй традиційні методи і прийоми господарювання і пристосовує їх до сучасних реалій економічного життя.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі
  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК