Землеволодіння і землекористування

Економіка та релігія

У науковій літературі успіхи середньовічного сільського господарства багато в чому пов'язують з діяльністю ченців, причому всі сільськогосподарські операції, які вони здійснювали, представляли новий тип аграрного виробництва на Заході. Описані орденські діяння по корчуванню лісів, осушуванню боліт, оранню земель, зрошенню пустищ.

До заслуг чернечих орденів відносять винайдення деякого сільськогосподарського реманенту, отримання високих, як на ті часи, врожаїв. Причому сільськогосподарське виробництво чернечими орденами велося на землях феодалів-землевласників, а також на землях, що належали Церкві. Крім того, землі освоювалися завдяки розселенню ченців на незаселених територіях. За влучним висловом Лео Мулена, "духовна влада породжує економіку".

На зміну обробці землі безпосередньо власником приходить використання праці найманих робітників, ремісників, безземельних братів-ченців. Поява при монастирях найманих робітників вимагала від ченців виконання нових функцій — управлінських. Господарське управління орденські ченці здійснювали як на орендованих землях феодалів, так і на власних. Ченці протиставляли відсталості селянина і його одвічному ірраціоналізму дух новаторства і прагнення до розсудливості; вони були освіченими керівниками селянських мас269.

В епоху середньовіччя монастирі окремих орденів перетворювалися на центри "обміну досвідом". Їх відвідувачі звертали увагу на сільськогосподарські нововведення — реманент, нові сорти рослин, обладнання. Таким чином, чернецтво, практично, надавало допомогу як порадами, так і технічним сприянням.

Звісно, здійснювати таку підтримку чернецтво могло завдяки фінансовим ресурсам, які мобілізувалися в монастирях, або завдяки централізованій підтримці Святого Престолу. Так, 1147 р. Папа Євгеній ІІІ звільнив від десятини всі землі ордена трапістів, які ченці обробляли власноруч, а також орендовані ними землі.

Про розміри земельних володінь можна судити за володінням абатства Сен-Жермен де Пре, яке у ХІІ ст. розпоряджалося 17 тис. га орної землі, з яких 6 400 га обролялося ченцями, а інші здавалися в оренду.

Цистерціанське абатство Дюн у Фландрії володіло 10 тис.га орної землі. У середньому, цистерціанське абатство володіло приблизно 2 тис.га орних земель Кожне абатство мало тік площею майже 200-300 га.

Земельні володіння бенефіціїв (монастир Гран-Сен-Бернар) простягалися на 2 тис. км. Абатство Фарфа в Італії контролювало 700 церков, 2 містечка, 130 замків і портів, 135 сел, володіло 7 портами, здобувало сіль у восьми соляних копальнях; у борошняному виробництві були задіяні 800 млинів.

На землях орденів переважно практикувався трирічний сівообіг, який ввели цистерціанці. За деякими даними, врожайність становила 4 до 1 для вівся і 8 до 1 для ячменю. Достатній урожайності сприяла агрономічна діяльність орденських ченців. Крім угноювання, ченці ордену премонстрантів використовували торфяні суміші, а цистерціанці також застосовували мул у спеціально влаштованих для збору добрив ставках.

Відзначимо внесок ченців у розвиток агрономічної науки. Так, у ХІІІ ст. П'єр де Крессен за дорученням домініканського ордену написав твір "Opus ruralium commodorum" ("Праця про користь землеробства")..

У період великого орання нових земель використання пустищ і боліт мало свою економічну межу. Постійно зростаюче населення претендувало на родючі землі, і у чернечих орденів та місцевих жителів, що бажали обробляти ці землі, виникали нові господарські стосунки між власниками і орендарями.

Крім того, на чернечі землі все більше претендували зростаючі міста, а також адміністративні центри, що виникали в результаті постійних європейських воєн. Таким чином, земля абатств ставала не лише ресурсом, що приносив дохід, але й предметом економічної боротьби.

З історії орденів відомо, що запровадження в середньовічну економіку водяних млинів і вітряків здійснювалося чернечими організаціями. Перші "залізні" млини Германії, Данії, Англії, Бельгії, Південної Італії були споруджені цистерціанцями. У Германії деякі аббатства володіли всіма водяними млинами і вітряками в регіонах. У Нормандії вітряк був побудований для абатства Сен-Совер-де- Віконт. З 5,5 тис. млинів в Англії значна кількість належала церковним землевласникам. Всі великі ордени — бенедиктинський, гран-монтанський, картезіанський,— володіли млинами. У період з 1140 по 1143 рр. тамплієри спорудили елеватор для бенедиктин-

ців274.

До речі, у Києві у першій пол. ХУІІ ст.. на річках Сирці й Котирі діяли чотири невеликі млини домініканського монастиря.

Наступний розділ:

Використання лісів


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Землеволодіння і землекористування“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування
  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК