Церковна бухгалтерія

Економіка та релігія

У різні історичні періоди фіксація господарської діяльності церковних установ мала свої особливості й набувала різних форм обліку. Нажаль, джерела, що засвідчують ведення цього обліку, є уривчастими. Тому про економічну діяльність в окремі періоди можна судити за даними не власне церковних книг, а опосередковано, за літописними відомостями (наприклад, дарування монастирям сел з челяддю, земельних володінь, нерухомого майна). Причому виникнення й розвиток церковних земельних господарств у період раннього середньовіччя зафіксовано головним чином у жалуваних грамотах князів, княгинь, царів, удільних князів, грамотами ханів Золотої Орди тощо.

Щодо Руської Православної церкви, то порівняно систематичні дані можна отримати починаючи з ХІУ-ХУ ст..

Ведення господарської діяльності церковними установами знаходило відображення у різноманітних книгах записів обліку витрат, доходів. Дослідження їх надає можливість не лише оцінити загальний обсяг накопиченого багатства, але й визначити його джерела.

Серед документів — прибутково-видаткові книги монастирів, книги записів грошових кабал, окладні, хлібні книги, оброчні й порядні записи, жалувані грамоти, писареві книги, монастирські описи.

Поряд з цими документами в науковій літературі аналізуються уцілілі фінансові документи, які засвідчують наявність, говорячи сучасною мовою, поточного бухгалтерського обліку.

Відомі також книги записів, у яких здійснювався облік промислово-господарських робіт, торгово-розподільчих операцій безпосередньо церковно-управлінської діяльності.

Варто відзначити, що дослідники даного напряму церковної діяльності відмічають обов'язковість і масовість документації практично для кожного історичного періоду розвитку церкви та її установ незалежно від їх географічного розташування.

Церковно господарська діяльність обумовила появу групи церковних службовців, задіяних у цій сфері. Зокрема, у православній церкві таку роботу виконували економи, підекономи, ключники, ризничі, келарі, скарбничі.

Діяльність цього прошарку церковних служителів не являється предметом нашого дослідження, однак сам факт їх наявності, списочний склад, їх функції свідчать про значні обсяги господарсько-фінансової роботи. До кола їх обов'язків входило забезпечення обліку грошових коштів, матеріальних цінностей (хутро, тканини, золотий і срібний посуд, ікони, ризи), відання збором доходів, збір податей, ведення операцій по наданню грошей у позику, здача промислів на відкуп, церковна торгівля, облік жалування служилим людям, кліру тощо, облік внесків та пожалувань, інші фінансові операції.

При цьому, судячи з облікового складу церковних скарбничих, вони були спеціалістами, здатними здійснювати ведення великих церковних господарств і відповідний обрахунок цієї господарської діяльності.

Дослідники відзначають, що церковні спеціалісти фактично робили розрахунки витрат і формували бюджети церковних організацій. Так, статті доходів і витрат Соловецького монастиря за 1651-1652 рр.. були поділені, говорячи сучасною мовою, на п'ять великих розділів: церковно-культовий, феодально-монастирський, лихварський, господарсько-промисловий і торговий.

Консисторії вимагали від монастирів звіти про витрату грошей. Звіти могли складатися у вигляді таблиць, які надсилалися консисторією у монастир для заповнення. Фінансові звіти відсилалися регулярно.

Для перевірки фінансової діяльності монастирів у консисторії пред'являлися прибутково-видаткові, шнурові, штемпельні книги. Монастирі також надсилали у консисторію рапорти про майно, про перевірку фінансових книг.

Аналізуючи прибутково-видаткові книги, можна зробити висновок про наявність у монастирів великих оборотних коштів і значної кількості джерел надходження готівкових грошей.

Розгляд кабальних записів свідчить про позикову діяльність церковних установ і велику кількості боргових зобов'язань. Крім того, за кабальними записами можна визначити відсотки, під які давалися позики. До речі, позики, отримані селянином від монастиря, розглядалися церковними властями як спадкове боргове зобов'язання, що переходило від батька до сина. Відомі були різні види позик — короткострокові й довгострокові. Крім того, кабала

передбачала повернення боргів поступово, частинами. Кабальні записи показують наявність колективної форми позики, коли один борг розписувався на кілька боржників. Є факти того, що повернення боргів здійснювалося не прямим позичальником, а його родичами чи іншими особами.

Кабальні записи засвідчують, що за несплати позики закладене майно або продавалося, або передавалося до монастирської скарбниці. Церковні установи мали право стягувати борги по кабальним записам через судовий розгляд.

Прибутково-видаткові книги дають можливість дослідити процес закабалення церковними установами селян, які переходили на монастирські землі й отримували певні суми грошей. Крім того, ці книги дають уявлення про систему оброків церковних сіл та їх населення.

У прибутково-видаткових книгах можна знайти відомості про кількість церковних угідь; ведення польового господарства; врожаї, відсипані у монастирські засіки та виробництво товарного хліба, який надходив на ринок; купівлю і продаж худоби; надходження церковних доходів за здачу землі в оренду.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Церковна бухгалтерія“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія
  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК