Кредитування

Економіка та релігія

Тора є особливо суворою до тих, хто позичає гроші, сподіваючись на відсотки. Той, хто дає позику під відсотки, порушує шість заборон, той, хто позичає — три, секретар, свідки й поручитель порушують по одній забороні. Навіть той, хто підказав, де можна позичити кошти, порушує одну заборону317.

Допомога за законами Тори надається у випадках, коли людина знаходиться у складному фінансовому становищі. Причому, якщо вона не має змоги повернути позику, немає заповіді, яка б зобов'язувала давати їй у борг, оскільки немає гарантії повернення грошей. У такому випадку людині відповідно до заповіді благодійництва надається безповоротна допомога — цдака.

Обов'язок давати у борг діє лише тоді, коли позикодавець знає, що позика буде повернена, причому не має значення, наскільки багатим чи бідним є позичальник. Розмір позики і строк, на який вона видається, залежать від фінансових можливостей кредитора. Якщо у позикодавця немає впевненості у поверненні кредиту, він може попросити позичити під гарантію у вигляді цінної застави, заставної або залучення осіб, що гарантують виплату.

Позичати повинна тільки та особа, яка має вільні гроші, при цьому вона не зобов'язана знімати кошти з депозитного вкладу, вилучати їх з бізнесу. Але той, хто так вчинив, зробив добру справу, незалежно від власних втрат.

Існує певний порядок переваги у наданні позики. У першу чергу вона надається для врятування бізнесу, або людині, що організовує власну справу. У другу — для забезпечення елементарних потреб бідняка, у третю — для організації весілля нужденної нареченої, і, зрештою, позика надається людині, яка потребує зміцнення своєї справи.

Поняття забороненого відсотка ("рібіт") стосується не тільки грошових позик, але й усього, що дається, робиться або говориться на знак вдячності за позику. Зокрема, не дозволяється: дарувати подарунок (навіть квіти) у подяку; пропонувати позикодавцю свою машину у вільне користування; ставитися до нього з більшою турботою, ніж завжди; вітати його з більшою пошаною, ніж раніше; розсипати надмірну похвалу на адресу позикодавця; навідуватися до нього (якщо раніше цього не робив); продавати йому товари за зниженою ціною.

Проте боржник може надавати кредитору послуги — якщо він не робить цього виключно на знак подяки за отриману позику319.

Заборона на отримання відсотку, крім звичайних позик, розповсюджується також на комерційні борги, до яких належать: оплата за вже зроблену покупку або виконану роботу та надання товарів і послуг. за які сплачено аванс.

Заборона відсоткової позики діє лише тоді, коли позикодавець і позичальник — євреї. Якщо будь-яка зі сторін не є євреєм, відсоткова позика дозволена, оскільки закон про безвідсоткову позику базується на взаємному зобов'язанні давати у борг без відсотка.

Оминати заборону стягування відсотків різними шляхами не дозволяється. Так, не можна давати подарунок особі за умови, що вона у відповідь дасть позику. Утім, якщо подарунок справжній, а не умовний, то у відповідь можна дати цінніший подарунок. Подарунок також дозволяється давати, якщо є підстави очікувати більш цінного подарунку.

Релігійна вимога надання безпроцентної позики в іудаїзмі продовжує зберігатися. Однак зростання потреби в кредитах, переважання попиту на безпроцентні кредити над їх пропозицією ускладнили підприємницьку діяльність віруючих євреїв, внаслідок чого іудейські богослови розробили особливий порядок — етер-іска (з арамейської "ділове попускання", "дозвіл на ведення справ") — за якого дозволяється отримання прибутку з позичених грошей. Він був запроваджений ще до Другої Світової війни і почав широко використовуватися при веденні справ між євреями-підприємцями.

В основі етер-іска лежить ділове партнерство між так званими фінансовим (пасивним) і працюючим партнерами. Фінансовий партнер надає кошти, а працюючий партнер використовує їх для отримання прибутку, частину якого він потім віддає фінансовому партнеру.

При цьому основою для дозволу взяти прибуток є умова, відповідно до якої половина коштів дається не як позика, а як інвестиція у бізнес працюючого партнера, що дозволяє отримати прибуток, а друга половина є безпроцентною позикою.

Етер-іска передбачає надання гарантій доходу для фінансового партнера за виключенням випадків, коли працюючий партнер дає урочисту клятву, що ніяких прибутків він не мав. Працюючий партнер, крім частини прибутку, також має отримати невелику плату за роботу, виконану за пасивного партнера, оскільки останній обмежував участь у спільному бізнесі лише наданням капіталу.

У випадку втрати коштів працюючий партнер має повернути фінансовому партнеру гроші. Він бере на себе відповідальність за втрати через крадіжку або інші аналогічні причини. Але якщо втрата грошей відбулася не за його виною і її не можна було попередити, працюючий партнер має довести це за допомогою двох кашерних свідків (наприклад, місцевого рабина, судді рабинського суду тощо). Якщо працюючий партнер хоче обійтися без свідків і без клятви, він має відшкодувати втрачені кошти.

Етер-іска зустрічається у різних формах, з різними варіаціями, і може укладатися в письмовій або усній формі. На практиці, якщо договір укладали між собою приватні особи без банківського посередництва, то текст етер-іска слід повісити на стінку кімнати, де укладається угода, або тримати у скрині. Копія тексту етер-іска виставляється у всіх відділеннях ізраїльських банків.

На основі етер-іска працюють банки Ізраїлю та окремі єврейські банки в інших країнах. Всі банківські позики видаються ними за умови, що одержувач грошей виплатить за їх використання частину отриманого прибутку, а клієнти, що зберігають гроші на депозитних рахунках, надають адміністрації банку право вкладати гроші, отримуючи свій процент прибутку.

Оскільки значна частина євреїв проживає за межами Ізраїлю і не може скористатися порядком етер-іска, проблема позики вирішується наступним чином. Якщо партнери спільно беруть по

зику у неєврейському банку, то процент сплачується із загального партнерського фонду, який вони створили. У випадку, коли один з партнерів хоче взяти позику на своє ім'я, але для спільної діяльності, то слід знову-таки розрізнити пасивного (фінансового) і працюючого партнера.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кредитування“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування
  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК