Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

Економіка та релігія

Перші обчислення національного доходу були здійснені в Англії. Ці розрахунки за 1688 р. зробив Грегорі Кінг і виклав їх у рукопису 1696 р. "Природні та політичні спостереження і висновки про становища і умови в Англії". Не вдаючись до подробиць обчислень Г. Кінга, відзначимо, що, виділяючи соціальні групи, кількість сімей, кількісний склад кожної сім'ї, а також середні дохід, витрати і збереження у розрахунку на сім'ю, Г. Кінг отримав не тільки сукупні національний дохід, витрати і збереження, але й дані про їх розподіл по соціальних і професійних групах. Зауважимо, що серед 27 виділених ним титулів і професій три пов'язані з релігійною діяльністю.

Так, соціальний склад, за Г. Кінгом, був наступним: світські лорди; духовні лорди; баронети; рицарі; есквайри; дворяни; вищі чиновники; нижчі чиновники; купці, що ведуть морську торгівлю, вищого рангу; купці, що ведуть морську торгівлю, нижчого рангу; юристи; священики вищі; священики нижчі; землевласники великі; землевласники дрібні; фермери (орендарі); особи науки та вільних професій; торгівці дрібні та великі; ремісники і кустарі; морські офіцери; армійські офіцери; матроси; робітники і слуги; батраки і бідняки; рядові солдати; бродяги. При цьому особи духовного звання при середньому річному доході на душу населення 7 фунтів 18 шилінгів мали такі доходи: духовні лорди — 65 фунтів, священики вищі — 10 фунтів, священики нижчі — 9 фунтів [1].

Отже, доходи священнослужителів значно перевищували середньорічний дохід на душу населення. Далі з розрахунків Г. Кінга можна зробити висновки, що на 5 500 000 населення Англії 1688 р. до служителів церкві відносилося 52 520 осіб, тобто один священик приблизно на 100 людей.

Крім того, розрахунки Г. Кінга свідчать про розміри церковної десятини. Обчислюючи річне національне споживання м'яса, він відзначає, що 1 280 000 людей через бідність не можуть робити внески до церкви, а 1 020 000 людей збирають милостиню. Отже, внески до церкви не роблять 2 300 000 людей, відповідно, інша частина населення — 3 200 000 людей — є платниками десятини. При зазначеному вище річному доході на душу населення такий платіж становив до 8 шилінгів на рік з особи. Таким чином, церква отримувала на рік якнайменше 2 млн. фунтів щорічних внесків.

Звісно, розрахунки Г. Кінга не були присвячені церковним доходам і видаткам, але надають нам, серед іншого, уявлення про дійсне становище церкви та її багатство.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Обчислення національного доходу за Г. Кінгом“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом
  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК