Одним з найбільших проявів глобалізації в економічній сфері, пов'язаним з релігійними нормами і настановами, є поява на міжнародному ринку банківських установ, організованих за вимогами ісламу. Це було викликано тим, що група ісламських держав зайняла домінуючі позиції у виробництві нафти й газу, отже, інші держави вимушені були співробітничати з ісламськими банківськими структурами за їх правилами.
Головною особливістю діяльності банків є відмова від позикового проценту, тому що за нормами ісламу праведне лише те багатство, джерелом якого є праця (у тому числі й підприємницька), а також спадщина або дарунок. Таким чином, ісламські банки з релігійно- етичних міркувань не можуть отримувати заздалегідь обумовлену суму грошей, оскільки підприємство, що брало позику, може мати збитки, і виплати банку у такому випадку суперечать принципу справедливості.
Банки можуть запропонувати вкладнику право на участь у доходах підприємства, в яке вкладені його гроші. При цьому вкладник має розділити з підприємством можливі збитки. Такий порядок дозволяє виробничому сектору створювати для себе сприятливий інвестиційний клімат і уникати залежності від інтересів банківського капіталу.
Водночас він створює труднощі для дрібних та середніх підприємці-мусульман, для яких ускладнюється отримання кредиту на основі розподілу прибутку через складність механізму вивчення і оцінки перспектив проекту ісламським банком.
Також у зв'язку з відсутністю застави виникає небезпека махінацій як з боку клієнта, так і з боку адміністрації банку. Тому характерним для ісламських банків є ретельний аудит всіх операцій підприємства, і рішення про збитки клієнта ні в якому разі не приймаються одноосібно, а тільки колегіально, всім складом правління банка.
Загальними для діяльності ісламських банків є наступні особливості. Їх прибуток залежить не від спекулятивних операцій, а від прибутковості акцій підприємств, куди інвестовано кошти вкладників. Отже, дотримується заборона лихварства й одержання відсотків на банківський вклад. Ісламським банкам заборонено спонсорувати виробництво та продаж алкогольної і тютюнової продукції, свинини, зброї та азартних ігор. Банки мають здійснювати обов'язкове благодійництво (закят).
У зв'язку з забороною процентної ставки виникли ускладнення з вирішенням питання фінансування державних витрат за рахунок внутрішнього боргу, оскільки неможливим є випуск процентних облігацій. В Ірані, зокрема, вирішити це питання змогли у середині 1990-х рр.. У 1995 р. там почали випускати спеціальні ісламські облігації, засновані на принципі PLS: в процесі запланованої приватизації облігації будуть перетворені на акції колишніх державних підприємств. Мобілізовані кошти використовуються для реорганізації і модернізації об'єктів, а доходність облігацій визначається прибутками компаній, які були включені у фонд, що забезпечує державні позики. На кілька років раніше така система була використана в Малайзії.
Мусульманські банкіри прагнуть при дотриманні фундаментальних норм шаріату зробити ісламські банки такими ж успішними і конкурентноздатними, які і неісламські.
На практиці ісламські банки знаходять певний компроміс із діючими релігійними приписами. Так, за умов відсутності відповідного законодавства, ісламські банки відкривають окремий філіал (так зване вікно), який працює за своїми принципами.
В ісламських країнах діють також фінансові установи західного типу, переважно як відділення великих банків. Але їх діяльність
обмежується переважно експортно-імпортними операціями. Мусульмани користуються послугами неісламських банків, але уникають процентних депозитів і кредитів.
Розвиток мусульманських банківських послуг розпочався у другій половині ХХ ст. До цього часу мусульмани були вимушені користуватися банками, які не дотримувалися законів шаріату, або не користуватися банківськими послугами взагалі.
Перший ісламський банк "Міт Гамр Бенк" був заснований у 1963 р. в Єгипті, в м. ан-Наггар. Того ж 1963 р. у Малайзії була створена "Ощадна корпорація для мусульманських паломників", яка допомагала нагромадити кошти тим, хто збирався здійснити хадж. Пізніше на основі фонду був створений один з найбільших у світі ісламських інвестиційних фондів Tabung Haji. 1965 р. у м. Карачі (Пакистан) була створена "Кооперативна інвестиційна та фінансова корпорація". Однак ці заклади проіснували недовго.
Активне формування ісламських фінансових інститутів почалося у 1970-ті рр.. 1974 р. Організація Ісламських держав з метою фінансування економічних і соціальних програм на основі принципів шаріату прийняла рішення про створення міждержавного Ісламського банку розвитку. Після цього була відкрита мережа ісламських банків Faisal Finance/Dar Al Mal в Саудівській Аравії, Єгипті, Судані. У 1979 р. був заснований перший ісламський банк у Бахрейні.
Економічною причиною необхідності розвитку ісламських фінансових закладів стала нафтова криза 1973 р., яка викликала значне підвищення цін на нафту і приплив доларів у нафтодобувні країни.
Завдяки цьому ісламські банки створили значні пасиви, які не могли бути задіяні повною мірою через нерозвиненість ісламського ринку капіталів.
Станом на 2005 р. у світі нараховувалося близько 200 фінансових закладів ісламського типу. Загальна сума їх капіталу ще 1997 р. становила біля 7,3 млрд. долл., сукупні активи — 148 млрд. дол... За наявних фінансових ресурсів у розмірі 113 млрд. долл. За оцінками банківського рейтингового агентства Capital Intelligence, у середині 2000 р. сукупний розмір активів ісламських банків перевищив 160 млрд. долл.
Діяльністю ісламських бакнів зацікавилися транснаціональні банки й найбільші світові комерційні банки. Провідні західні банки, такі, як "Чейз Манхеттен", "Голдмен Сакс", "Ай-Ен-Джі", "Номура Сек'юритиз", "Джей Пі Морган", відкривають ісламські відділення. Банк США "Сітібенк" вклав біля 1 млрд. долл. у спеціалізовані ісламські фонди. 1997 р. "Сітібенк" заснував у Бахрейні своє повноважне відділення "Сіті Ісламік Івестмент Бенк" з каі- талом 20 млн. долл. Світові банки "Дейч бенк" та HSBC відкрили спеціальні ісламські департаменти. За оцінкою "Сітібенк", темпи росту ісламського банкінга становлять від 10 до 15% на рік.
Послугами ісламських банків користуються такі компанії, як "Дженерал Моторс", "Ай-Бі-Ем", "Алкатель", "Деу".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ісламські банки“ на сторінці 1. Приємного читання.
