ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

Економіка та релігія

Процес глобалізації, який характеризував фундаментальні перетворення з середини ХХ ст., охопив усі сфери суспільного життя і створив нові умови для розвитку світової цивілізації в цілому, а також вплинув на процеси орелігійнення економіки в умовах сучасного свтового господарювання.

Як відомо, глобалізація означає якісно новий етап поглиблення взаємозв'язків між країнами у різних сферах. Мова йде про переміщення і мобільність капіталу, товарів, робочої сили, інформації.

Становлення нового глобалізованого простору для економічних суб'єктів створило умови, за яких зростання відкритості та взаємозалежності економік стало об'єктивною передумовою для розповсюдження світових релігій, що за своєю суттю і є носіями глобалізованих відносин. Полягає це у зростанні можливості переміщення релігійних товарів і послуг у загальному процесі міжнародного руху товарів і послуг. У міграції трудових ресурсів також присутня релігійна складова. Розширення систем інформаційного обміну розширює базу для розповсюдження релігійних вчень.

Глобалізація посилює мобільність прямого спілкування між віруючими, дає можливість розширювати поле духовного контакту.

В умовах глобалізації співіснування світових релігій та їх економічна діяльність набуває транснаціонального характеру, який створює нові умови взаємодії економік з різними національними релігіями і змушує враховувати їх специфіку.

Переміщення ж робочої сили з різними релігійними віруваннями в умовах глобалізації примушує як державу, так і підприємців пристосовуватися або змінювати свою економічну політику щодо робітників з урахуванням їх віросповідань, причому саме глобалізація надала можливість змінити ставлення до робітників-іновірців.

Глобалізація породила умови, за яких відбулося рознесення транснаціонального виробництва по країнах з різними національними і релігійними традиціями, і тому така форма виробничого процесу у рамках міжнародних корпорацій спонукає представників різних релігій до знаходження консенсусу.

Відзначимо окремі релігійно-економічні проекти, які повною мірою могли реалізуватися саме в умовах глобалізації і носять за своїм соціально-економічним змістом глобальний міжнародний характер.

Мається на увазі, насамперед, такі всесвітні проекти, як організація хаджу, паломництво християн до святих місць, проект виробництва халальної та кошерної продукції, ісламські проекти у фінансовій сфері, проекти міжнародної благодійної діяльності, культурно-релігійні проекти.

Про важливість взаємовпливу глобалізації та релігії відзначалося на І з'їзді лідерів світових і традиційних релігій, що відбувся у вересні 2003 р. У прийнятій на з'їзді декларації зазначалося, що міжрелігійний діалог є одним з найважливіших інструментів сприяння миру і злагоди між народами та націями. Учасники з'їзду підтримують зусилля Організації Об'єднаних Націй, інших зацікавлених міжнародних і регіональних організацій, а також урядів, громадських і неурядових організацій з просування діалогу між цивілізаціями.

Важлива думка щодо глобалізації була викладена в енцикліці Іоанна Павла II на соту річницю енцикліки "Rerum Novarum" від 1991.05.01. У ній зазначалося, що у наш час відбувається так звана "глобалізація" економіки, і нею не варто нехтувати, бо вона може створити вражаючі можливості для зростання добробуту. Однак все відчутнішою стає необхідність супроводу цього процесу і спрямування його на загальне благо міжнародними організаціями, де були б представлені інтереси всіх членів людської сім'ї,— адже окремій державі, навіть наймогутнішій на Землі, це вже не по силах. Ці країни і організації, оцінюючи наслідки прийнятих ними рішень, повинні брати до уваги інтереси народів і країн, які не мають ваги на світовому ринку, але обтяжені насущними і болісними потребами, а тому не можуть розвиватися без підтримки.

Про феномен глобалізації говориться в двох постсінодальних зверненнях Папи Івана Павла II "Ecclesia in America" (22 січня 1999 р.) і "Ecclesia in Asia" (6 листопада 1999 р.). У цих документах глобалізація розглядається як об'єктивний структурний процес, що розвивається в сучасному світі і має переважно економічні параметри. Однак його етичні та культурні аспекти можуть бути як позитивними, так і негативними. "За допомогою свого соціального вчення Церква робить вагомий внесок у вирішення проблем, що виникли з сучасною глобалізованою економікою. Її моральний підхід в цій області грунтується на трьох основних принципах — людській гідності, солідарності та субсидіарності",— наголошується в документі "Ecclesia in America". Розвиваючи позитивний потенціал глобалізації, Церква покликана не тільки сприяти зростанню інтеграції між народами, але також співпрацювати всіма законними засобами у справі зменшення негативних ефектів глобалізації. До останніх належать панування сильних над слабкими (особливо в економічній сфері), втрата цінностей локальних культур на користь неправильно витлумаченої гомогенізації.

В якості своєрідного гасла у названих вище документах був висунутий принцип "глобалізації без маргіналізації" щодо тих народів і культур, які знаходяться в уразливому становищі з причини їх радикального відставання в гонці за модернізацією. У зв'язку з цим підкреслюється небезпека того, що "маргіналізація" насправді перетворює так званий "глобальний світ" на "розділену планету".

Загальні підходи в навчанні Католицької церкви щодо сучасних процесів глобалізації були розвинені в промові Папи Іоанна Павла II від 2 травня 2003 до пленарної сесії Папської академії наук, присвяченій темі "Управління глобалізацією". У промові Папа підкреслив, що глобалізація сама по собі не є проблемою, однак труднощі виникають через нестачу ефективних механізмів для додання їй правильного напрямку.

Не оминули увагою це питання мислителі і вчені ісламських наук з Ірану, Алжиру, Катару, Судану, Тунісу, Сірії та Америки на конференції "Релігія і глобалізація", що відбулася в Алжирі 2011 р.. Учасники конференції у своїй заяві підкреслили використання позитивних моментів глобалізації та уникнення її негативних тенденцій. У заяві був зроблений також акцент на утриманні від образи релігій, повазі безлічі релігій і мазхабів на основі віри в Бога і утриманні від язичництва, встановленні зв'язку серед ісламської умми, проведенні численних конференцій між університетами ісламських країн, зусиллях спрямованих на переклад літератури з числа ісламського культурної спадщини на інші мови світу, і активізації наукових і академічних структур для виховання дискусій в області цивілізацій для служіння ісламської умми.

Інтерес до теми глобалізації простежувався на саміті релігійних лідерів світу "Глобалізація, релігія, традиційні цінності" (2012 р.), у якому взяли участь майже 250 делегацій з 35 країн, що представляли різні конфесії світу. Саміт проводився за організаційної підтримки Релігійної Ради СНД. Учасники саміту обговорювали питання розвитку міжцивілізаційного діалогу, надання йому нового імпульсу, встановлення миру і безпеки у світі, усунення існуючих загроз, боротьби з тероризмом та екстремізмом, а також подолання світової економічної кризи.

Домінувало питання глобалізації та релігії на 8-мій Ялтинській щорічній зустрічі "Україна та Світ: спільні виклики, спільне майбутнє" (15-18 вересня 2011 р.). У доповіді прем'єр-міністра Великобританії Е. Блера "Глобалізація змінює контекст релігії" відзначалося, що глобалізація змінює контекст віри. Вона зближує людей за допомогою подорожей і міграції, зближує людей он-лайн — через Інтернет і соціальні мережі. Сьогодні набагато більше інформації про те, що існують інші люди — з іншою вірою, іншими цінностями". Крім того, набагато збільшилося спілкування і обмін інформацією, що призводить до грандіозних соціальних зрушень.

Своє ставлення до глобалізації висловила Російська православна церква в офіційному документі "Основи соціальної концепції Російської православної церкви". Наведемо його фрагменти: "Процес глобалізації супроводжується спробою встановлення панування багатої еліти над іншими людьми, одних культур і світоглядів над іншими. У результаті спостерігається прагнення представити в якості єдино можливої універсальну бездуховну культуру, засновану на розумінні свободи людини, що не обмежує себе ні в чому, свободи як абсолютної цінності й мірила істини ...". "Духовній і культурній експансії, що може сприяти тотальній уніфікації, необхідно протиставити спільні зусилля Церкви, державних структур, громадянського суспільства і міжнародних організацій задля утвердження в світі дійсно рівноправного взаємного культурного та інформаційного обміну. Одним із способів досягнення цього може стати забезпечення доступу країн і народів до базових технологічних ресурсів, що надає можливість глобального поширення і отримання інформації. Церква нагадує про те, що багатонаціональні культури мають християнське коріння, і послідовники Христові покликані сприяти зміцненню взаємопов'язаності віри з культурною спадщиною народів, рішуче протистоячи явищам антикультури і комерціалізації інформаційно-творчого простору". Такий підхід є дуже плідним у теоретичному й практичному аспектах і надає можливість здійснювати всебічний аналіз даної теми.

Дослідження релігійних відносин в умовах глобалізації розпадається на значну кількість елементів, які розкривають їх зміст. Адже за своєю суттю світові віровчення вже складають основу для процесів, пов'язаних з глобалізацією.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ
  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК