"ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

Економіка та релігія

Як відомо, теорія будується на широкому використанні, аналізі та узагальненні великої кількості емпіричних матеріалів. У цій главі автор зробив наголос на емпіричних матеріалах з різних сфер економічної та релігійної діяльності, які на перший погляд мають вигляд калейдоскопу або мозаїки. Але саме в цьому і полягає сенс теоретичної побудови — показати, що практично в усіх сферах життя, у різних країнах, у різних релігіях постійно відбувається процес орелігійнення економіки.

Формування кожної нової релігійної течії, релігійного суб'єкта господарювання, переміщення віруючих між країнами та всередині їх створюють фактори економізації релігії.

Виробнича діяльність складається з великої кількості епізодів, тому, розглядаючи її в цілому, можна акцентувати увагу на окремих формах прояву цієї діяльності, не коментуючи і не аналізуючи наведені факти, оскільки у всій сукупності вони дають уявлення про цей процес у часі й просторі, Кожний наведений епізод має своє власне економічне життя і вписаний в економіку як своєї церкви, так і економіку країни, де він відбувається.

"Споживацьке суспільство" і релігійність

Один з аспектів взаємозв'язку релігії та економіки полягає у своєрідному витісненні релігійно-моральних настанов економічно- прагматичними інтересами, перетворенні "суспільства релігійно- духовного" на "суспільство бездуховно-споживацьке".

Такі погляди можна знайти у працях науковців починаючи з XVI ст. Дж. Хейлз (Англія), А. де Монкретьєн, Б. де Лаффемас (Франція) стверджували необхідність ставити економічне суспільство вище за моральні правила, які у ті часи втілювалися найчастіше у релігійних приписах.

У XVШ ст. ринок починає розумітися як регулятор суспільства, а не лише економіки, оскільки потреби та інтереси самі регулюють стосунки між людьми. Автори цього періоду (Т. Пейн, Ш. Монтеск'є) уславлюють так зване комерційне суспільство, яке зорганізоване ринком, відокремленим від будь-якої форми влади.

Роль ринку в регулюванні громадянського суспільства розглядали Т. Гоббс, Д. Локк, К. Гельвецій, Ж. Руссо. Так, К. Гельвецій вважав, що регулювання суспільства можливе на основі аналізу пристрастей людей — заклик до чеснот і до моралі нічого не вартий, якщо регулювання не спирається на пристрасті. Люди мотивуються перш за все "почуттям любові до себе". Це — базова пристрасть, що породила всі інші, які К. Гельвецій називає інтересом. Якщо кожен може насправді зневажати принципи релігії, то принципами свого особистого інтересу він нехтувати не може.

За висновком С. Булгакова, господарське життя середньовіччя було гетерономним у своїй залежності від релігійно-етичних критеріїв, сучасне ж — автономне, тобто часто етично взагалі без- принципне365.

Сучасні науковці також досліджують зміни сучасної духовної культури і світоглядних орієнтирів.

Так, на думку А. Чадаєвої, у нинішньому суспільстві релігія як спільне благо виведена за межі публічного простору і стає приватною справою. Натомість соціум виробляє нові типи релігійності. Це, за її визначенням, "споживацький тотемізм" — особливий тип господарсько-укладової релігійності, що діє в умовах споживацького суспільства. В якості тотемів, на думку А. Чадаєвої, виступають бренди, споживаючи які людина (та її оточення) вважає себе володарем надможливостей: чудового здоров'я, чарівної зовнішності, казкових мандрів тощо. Формуються так звані споживацькі племена, які мають свою етику, ритуали, міфологію, мову, стиль та ін. Отже, маємо справу з новим типом "релігійності", яка у перспективі може виявитися дійсно тоталітарною.

Приклади споживацької релігійності, як зазначає Є. Субботін, ми знаходимо у релігійній свідомості близькосхідного язичництва, коли храми були не тільки місцем проведення релігійних обрядів, але й мали господарське значення — там зберігалися зерно, вино та ін., здійснювалася торгівля, ремісництво. Аналізуючи питання трансформації релігійної свідомості у споживацькому суспільстві, він також відзначає несподівану і цілком усвідомлену потребу сучасної соціально-економічної реальності в гносеологічному і соціально-функціональному потенціалі релігійної свідомості у контексті ринкового товарного виробництва.

У цьому зв'язку Є. Субботін робить висновок про притаманність релігійній свідомості у її специфічній, властивій споживацькому суспільстві формі, всіх ознак і структурних характеристик "звичайної" релігійної свідомості. Він виділяє у даній свідомості два важливі аспекти: 1) гносеологічний ("бренд-релігія"), який виражає пізнавально-орієнтаційне ставлення до світу; 2) соціологічний ("корпоративна релігія"), що акцентує увагу на діяльнісному, перетворювальному ставленні свідомості до світу.

Зміст корпоративної релігії визначає феномен бренда, який впроваджується у свідомість шляхом рекламних засобів. Найбільшого успіху бренд досягає тоді, коли він стає "бренд-релігією" — необхідністю для покупця. Типовим прикладом такого бренду є "Кока- Кола", яка залучає все нових прихильників368.

Простежуючи трансформацію релігійної свідомості у споживацькому суспільстві, дослідники наводять дані зі звіту агентства "Yong&Rubicam" за 2001 р., у якому воно використало узагальнену назву "бренди віри" для таких торгових марок, як "Microsoft", "Nike", "Sony", "Calvin Klein" тощо. "Бренди віри" у зверненнях

З метою виділення свого товару серед товарів-аналогів, компанії- виробники за допомогою реклами наділяють його властивостями психологічного характеру, що дозволяє сформувати у споживачів віру у певні фантастичні властивості товару. Є. Субботін робить висновок про отримання споживачем емоційно-морального задоволення від вибору товарів відомих фірм. На підтвердження цього він наводить слова Ж. Бодрийяра: "Нині, коли зникають релігійні й ідеологічні інстанції, нашою єдиною втіхою залишаються речі; це побутова міфологія, у якій гаситься наш острах часу і смерті". Отже, споживання набуває у такому аспекті терапевтичного, емоційно-компенсаторного впливу на масову свідомість, тобто функцію, притаманну релігії.

Професор політекономії Ф. Фукуяма, розмірковуючи над словами М. Вебера про те, що сучасну епоху переслідує "привид мертвих релігійних вірувань", але справжньої духовності вона загалом не має, і це особливо стосується Сполучених Штатів, де "гонитва за багатством, позбавлена релігійного ... сенсу, все більш пов'язується із ... земними пристрастями", зазначає: у сучасному світі це стосується більше Європи, ніж Америки. Нинішня Європа — абсолютно світський континент. Європейці, як колись, використовують поняття "права людини" і "людська гідність", що беруть початок з християнських цінностей, але мало хто може пояснити, чому вони досі вірять у ці принципи370.

Професор В. Ільїн у праці "Фінансова цивілізація" зазначає, що плоди культури сьогодні розглядаються як "сировина" для інформаційних і комерційних проектів, причому стратегічна мета вбачається не в пізнанні сенсу життя, а в його системній організації. Відповідно, зусилля індивіда спрямовуються на егоїстичне захоплення духовного простору. Такі зміни можуть посилюватися завдяки прагматизації буття сучасної людини. Водночас не можна спрощувати ситуацію, оскільки відбуваються інтенсивні процеси соціальної творчості, зміна соціокультурних очікувань, переосмислення системи взаємин у рамках тріади "людина — світ — Бог". На думку В. Ільїна, в цьому проглядається комплекс нових понять, який ґрунтується на системі нових цінностей. Потрібно розпізнати крізь тло звичайних реалій обличчя нової, незнайомої культури. Нова культура — це економізм, який означає відокремлення і нормативну абсолютизацію економічної точки зору. Дух економіки, який особливої значущості набуває з перемогою капіталу, поширюється на все життя людини, її буття, на всю цивілізацію; все підпорядковується економічному началу.

Особливо стурбовані втратою морального начала в економічній діяльності окремої людини і суспільства в цілому церковні діячі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „"ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ
  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК