"Релігійний економізм"

Економіка та релігія

Особливе місце у теорії взаємовпливу економіки та релігії посідають ідеї групи соціологів — представників так званого "релігійного економізму" (Родні Старк, Роджер Фінке), які, застосовуючи

економічний підхід у дослідженні релігійності населення, пояснюють наявність релігійного плюралізму та значної кількості вірян конкуренцією серед церков і деномінацій, попитом і пропозицією на релігійні послуги.

Теорія зводить релігійні інститути до ринкових агентів, а релігійні традиції стають споживацькими товарами. Таким чином, релігійна діяльність знаходиться під впливом ринкової економіки.

Економіка релігії на практиці розглядається в рамках теорії поведінки споживача. Моделі поведінки церкви розглядаються в умовах однієї конфесії або багатоконфесійності, тобто, аналізується діяльність церкви як монополіста і як такої, що діє у площині релігійної конкуренції. Це дає можливість церковну діяльність розглядати у рамках як монополістичної, так і досконалої конкуренції.

У роботах з економіки релігії для аналізу застосовується інструментарій мікроекономіки. Так, поведінка індивіда у релігійній діяльності описується категоріями винагороди та витрат, церковні послуги — моделлю вибору, церква як монополіст розглядається як організація, що залежить від корисності своїх послуг, економічної ренти.

У теорії досліджуються рівноважна ціна послуг, максимальна кількість споживачів (віруючих); вивчаються гранична корисність релігійної послуги, ціни виробників релігійних послуг, ризики для віруючих (не знайти задоволення своєї релігійної потреби); розглядається економічний вибір церкви у сучасному світі.

Представник теорії "релігійного економізму" професор соціології Вашингтонського університету Р. Старк зауважує: "Основним моментом є те, що найліпшим чином суспільство обслуговуватимуть кілька релігій, які в ньому зосереджені .... Я впевнений, що ми п'ємо більше газованих напоїв, бо існує 20 компаній, які їх випускають, а не одна "Кока-кола". Чому серед релігій так не може бути?" [1]

Для дослідження релігійного плюралізму у другій половині 1980-х рр.. Р. Старк і Р. Фінке застосували таку ж статистичну формулу, яку Федеральна торгова комісії використовує для вимірювання конкуренції на споживчих ринках. Вони почали вживати попит і пропозиція серед вірних. "Нью-Йорк Таймс", 24 березня 2001 р. Переклад Вікторії Король // "Людина і світ". — 2002.- № 3. — С. 24-26. економічну термінологію для описання релігійного середовища і виклали свої погляди у спільній праці "Дія віри: пояснення людського виміру релігії" (2000 р.).

За висновками вчених, багатоманітність релігій і релігійних організацій та конкуренція між ними є позитивним явищем для активізації релігії та збільшення кількості віруючих. Зрештою, конкуренція між церквами і навіть священнослужителями дозволяє людині відшукати церкву, яка найбільше відповідає її духовним устремлінням.

На міжнародному рівні цю теорію розвинув 1991 р. Ларі Яннакконе, професор економіки університету Санта Клари. Він зазначив, що 90% змін релігійності у країнах Європи, США, Нової Зеландії, Австралії можна співвіднести зі змінами у плюралізмі. У статтях інших авторів, де використовувалася дана теза, було зроблено висновок, що справжня різниця між релігійністю в Європі й США полягає в розбіжностях пропозиції.

Подібні методи аналізу застосовує ряд дослідників, вивчаючи діяльність Руської Православної Церкви (Розанова Н. М.) [2], причому взаємодія церкви і населення (потенційної та реальної пастви) розглядається як особливий ринок, де в залежності від цілей і характеристик економічних агентів — продавця і покупця релігійних послуг,— формується та чи інша рівновага. При цьому пріоритет у дослідженні надається монопольній позиції однієї церкви.

Теорія "релігійного економізму" підлягає зауваженням, зокрема, Пітера Бергера, директора Інституту релігії і міжнародних відносин при Бостонському університеті, який переконаний, що погляд на релігію з позиції ринкової економіки випускає з поля зору найважливіше — історію, значення, символізм та ритуал. "Від вкладання релігії в економічні рамки мало користі" — зауважив він [3].

"Релігійний економізм" має філософське підґрунтя. Так, посилаючись на дослідження американського філософа Кена Уілбера, Бернар А. Ліетар говорить про те, що ми не можемо зрозуміти

"внутрішні" реалії, а здатні лише інтерпретувати зовнішні прояви, побачити, чи пов'язані вони між собою і зробити відповідні висновки. Тому "докази" у таких сферах, як психологічна і культурна, не можуть бути простими "об'єктивними" вимірами. Ці докази будуть завжди лімітованими конвергенцією зовнішніх знаків, які виправдовують інтерпретацію відповідних специфічних психологічних і культурних моделей [4]. У цій же площині знаходиться концепція професора Гарвардського університету Джозефа Ная. У 1990-ті рр.. він висунув теорію, згідно якої висока моральна репутація країни допомагає їй розширювати свій вплив і отримувати необхідну підтримку в періоди кризи [5].

У цьому ж дусі висловлюється відомий вчений Поль Джонсон, який відзначав наступний зв'язок: послаблення клерикалізму в різні часи і в різних суспільствах має тенденцію підсилювати економічну динаміку [6].

Наведену на початку нашої глави ідею А. Маршалла про релігію та економіку як рушійні сили можна знайти у висловлюваннях радикально протилежних вчених і політиків.

Так, католицький теолог Б. Хехір зауважує: "все ще розповсюдженою є думка про те, що зовсім не обов'язково пізнати сутність релігії, щоб зрозуміти, що собою уявляє наш світ. Цілком необхідними вважаються знання в галузі економіки, стратегії, законодавства, але аж ніяк не релігії. Ані в підручниках з міжнародних відносин, ані в книгах з принципів організації зовнішньополітичних інститутів не йдеться про необхідність поглибленого вивчення релігії, оскільки вона не розглядається як суспільна сила, що має значний вплив на світ, з яким нам приходиться мати справу" [7].

Цю ж думку продовжує видатний політик США М. Олбрайт, яка писала: "Релігія — потужна рушійна сила, і характер її впливу на світ залежить насамперед від того, які почуття вона навіює та на які дії надихає. Задача лідерів полягає в тому, щоб використовувати на благо весь той потенціал релігії, за допомогою якого людей можна об'єднати, і по можливості не допускати виникнення таких ситуацій, коли релігія стає причиною розбрату. Для цього потрібно як мінімум усвідомлювати, що духовно-релігійні аспекти нашого життя потребують і заслуговують на вивчення" [8].

Про вплив релігії на суспільно-економічний розвиток висловлюється сучасний філософ С. Хантінгтон, який визначав, що західне християнство, спочатку католицизм, а потім католицизм і протестантизм,— це, безсумнівно, найбільш важлива історична особливість західної цивілізації. Протягом значної частини першого тисячоліття те, що зараз відоме як західна цивілізація, називалося західним християнством. Реформація і Контрреформація, а також розділення західного християнства на протестантизм на півночі та католицизм на півдні також здійснили вплив на західну історію, яка абсолютно відрізняється від східного православ'я і вельми далека від латиноамериканського досвіду [9].

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „"Релігійний економізм"“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"
  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК