Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

Економіка та релігія

У наявних звітах обер-прокурора Священого Синоду зазначені форми благодійництва, яке здійснювали церковні установи. Зі звіту за 1873 р. дізнаємося, що при 500 православних монастирях (без архієрейських домів) діяло 65 лікарень, 37 богоділень і 102 благодійні заклади. Частина шпиталів і богоділень знаходилася на казенному і монастирському утримання. Ряд жіночих монастирів власним коштом влаштовував лікарняні палати, аптеки для безоплатного відпуску ліків, лабораторії для їх виготовлення, організовував курси для монастирських медичних сестер. У звіті обер-прокурора вказувалася кількість шкіл, що перебували при церквах і монастирях. Таких навчальних закладів діяло біля 8 тис. з кількістю учнів майже 200 тис..

Наприклад, у Києво-Печерській лаврі 1860 р. було відкрито двокласне народне училище для дітей штатних служителів і киян. Щорічно Лавра вносила по 750 руб. на утримання Києво-Подільського, Києво-Софійського, Черкаського, Уманського і Богуславського училищ, а також виділяла 50 руб. для стипендіата Києво-Софійського училища.

Особливою була роль церкви у благодійній підтримці духовно-навчальних закладів за допомогою єпархіальних коштів. Вони включали: прямі витрати на допомогу духовним академіям; витрати на створення капіталу для видачі відсотків з нього як винагороди наставникам у наступні роки; щорічні допомоги; постійні допомоги; допомоги на збільшення жалування наставникам духовних академій; допомоги на оплату житла викладачів. З єпархіальної допомоги виплачувалася стипендія студентам. У зазначений період ці витрати по Московській єпархії становили близько 950 тис. руб. на рік.

Окремо єпархіальні кошти спрямовувалися для навчання сиріт і дітей найбідніших духовних осіб.

До специфічних видів некомерційної діяльності церковних установ можна віднести заклади церковно-шкільної освіти. З одного боку, ці заклади фінансувалися за рахунок церковних і державних коштів, з іншого — вони були гарантованим ринком збуту для різного виду церковної літератури тощо.

У зоні діяльності православної церкви 1899 р. було 249 чоловічих духовних навчальних закладів. У них нараховувалося начальників і наставників 3 116 осіб; учнів — 53 443 особи. Жіночих училищ духовного відомства нараховувалося 13, учениць у них — 2 337 осіб. Церковно-приходських шкіл було 19 502, у них навчалося хлопчиків 709 177, дівчат — 251 265; усього 960 442 учні. Шкіл грамоти було 21 900, у них навчалося 454 847 хлопчиків і 138 940 дівчат, усього 593 787 учнів. Недільно-повторювальні заняття велися в 783 школах, їх відвідувало 18 779 учнів. Недільних шкіл було 459, у них навчалося 6 тис. учнів.

1899 р. у 8 805 церковних школах було проведено 132 563 релігійно-моральних читання.

Короткострокові педагогічні курси були організовані у 163 закладах, їх відвідало 7 320 слухачів. Усього у сфері впливу православної церкви 1899 р. перебувало 43 069 навчальних закладів. Крім того, в єпархіях діяло 225 міміонерських шкіл і 202 братські школи. У всіх вищеназваних закладах навчався 1 217 437 хлопчиків і 392 542 дівчини, всього 1 609 979 учнів.

До сфери послуг можна віднести бібліотеки, що належали православній церкві. У 1899 р. їх нараховувалося 26 683. Про точну кількість бібліотечної літератури відомостей немає, але опосередковано можна говорити про мільйони примірників. Так, наприклад, у 1899 р. Видавнича комісія при Синодальній училищній раді випустила книг понад 3 млн. екземплярів. Книжковий склад Синодальної училищної ради в 1899 р. відпустив різних книг у кількості 2 093 831 екземплярів на суму 511 635 руб. Крім того, у цьому ж році православна церква видала 86 найменувань газет і журналів.

Також до сфери послуг належали лікарняні заклади, створені православною церквою. Так, наприклад, лікарню для прочан і мандрівників було побудовано при готелі Києво-Печерської лаври; щорічно вона обслуговувала приблизно 500 людей. З 1913 р. ця лікарня перетворилася на міську амбулаторну лікарню. Тільки протягом 1913 р. лаврська аптека відпустила ліків за 30 622 рецептами.

Загалом 1899 р. при монастирях і церквах діяла 231 лікарня із загальною кількістю 2 796 ліжок. Крім того, православна церква утримувала 997 богоділень, де перебувало 14 147 осіб (ці заклади діяли в рамках урядових законів про Прикази громадського призріння).

Наступний розділ:

Церковна бухгалтерія


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво
  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК