У Руській Православній Церкві аналогічний процес відбувся у період трансформації і становлення нових економічних відносин, коли тема морального виміру економічних процесів стала для Росії особливо актуальною.
Так, 4 лютого 2004 р. на підсумковому пленарному засіданні VIII Всесвітнього Російського Народного Собору був прийнятий документ під назвою "Звід моральних принципів і правил господарювання". На Соборі відзначалося, що у сучасному російському діловому співтоваристві гостро відчувається ідеологічний і ціннісний вакуум: стара система соціалістичного господарювання зруйнована, а нова ринкова економіка будується найчастіше на принципах, далеких від християнських і взагалі від будь-яких моральних ідеалів. У цій ситуації Руська Православна Церква виступила з ініціативою широкого суспільного діалогу відносно цілей і принципів економічного розвитку країни.
"Звід моральних принципів і правил господарювання" являє собою документ, що дає лише основи ділової та господарської етики в їх духовно-моральному розумінні. У ньому знайшли відображення цінності, які завжди підтримувала і виховувала Руська Православна Церква: ефективна та справедлива економіка, вільний і відповідальний підприємець, захист слабких і знедолених, повага до влади, чесна праця.
Коментуючи ситуацію, Святіший Патріарх Московський і всія Руси Кирил відзначав, що ініціатива створення "Зводу моральних принципів" була підтримана Руською Православною Церквою, але з самого початку вона надходила від учасників Всесвітнього Російського Народного Собору, який представляє собою авторитетний форум, що об'єднує численні громадські організації в Росії і за кордоном під егідою Православної Церкви. Участь у його роботі взяли також представники інших релігійних громад. Робоча група, що займалася написанням Зводу, включала представників різних політичних сил та економічних шкіл. Розробники прагнули створити такий документ, який би пояснював основні принципи ведення
справ в економіці і був би рівною мірою прийнятний як для людей, що сповідують Православ'я, так і для представників інших релігій, а також для людей нерелігійних.
На думку Патріарха Кирила, ці розробки знаходяться у площині "соціально-економічного богослов'я", яке стало основою для появи системи поглядів, що інтерпретують різні сфери господарської етики. У працях багатьох католицьких і протестантських вчених, а також в офіційних документах Римсько-католицької Церкви червоною ниткою проходить думка про те, що тільки через встановлення справедливого розподілу плодів праці, через виховання громадянського суспільства в дусі соціальної відповідальності можливе повернення капіталістичного суспільства до основних християнських цінностей любові і жертовності. Цей підхід багато в чому поділяється Руською Православною Церквою.
"Звід моральних принципів і правил господарювання" будується на десяти пунктах і призначений для добровільного прийняття господарюючими суб'єктами та працівниками. В якості схеми побудови документа вибрані десять заповідей Закону Мойсеєва — загальна духовна спадщина для багатьох віруючих людей: християн, мусульман, іудеїв.
З богословської точки зору, Церква — це народ Божий, Тіло Христове, а тому її економічні погляди охоплюють не тільки внутрішнє життя церковного організму, але і все, з чим зустрічаються послідовники Церкви у "зовнішньому" світі. Тому Руська Православна Церква, служачи моральним орієнтиром для мільйонів людей, закликає державні органи влади і підприємців добровільно керуватися багатовіковими православними традиціями ведення господарства.
Основними положеннями "Зводу моральних принципів і правил господарювання" є:
I. Не забуваючи про хліб насущний, потрібно пам'ятати про духовний сенс життя. Не забуваючи про особисте благо, потрібно піклуватися про благо ближнього, благо суспільства і Вітчизни.
II. Багатство — не самоціль. Воно має служити творенню гідного життя людини і народу.
III. Культура ділових відносин, вірність даному слову допомагає стати кращими і людині, і економіці.
IV. Людина — не "постійно працюючий механізм". Йому потрібен час для відпочинку, духовного життя, творчого розвитку.
V. Держава, суспільство, бізнес повинні разом піклуватися про гідне життя трудівників, а тим більше про тих, хто не може заробити собі на хліб. Господарювання — це соціально відповідальний вид діяльності.
VI. Робота не повинна вбивати і калічити людей.
VII. Політична влада і влада економічна мають бути розділені. Участь бізнесу в політиці, його вплив на громадську думку може бути тільки прозорим і відкритим.
VIII. Привласнюючи чуже майно, нехтуючи майном загальним, не віддаючи працівникові за працю, обманюючи партнера, людина переступає моральний закон, шкодить суспільству і собі.
IX. У конкурентній боротьбі не можна вживати неправду й образи, експлуатувати порок і інстинкти.
X. Слід поважати інститут власності, право володіння та розпорядження майном. Аморально заздрити добробуту ближнього, зазіхати на його власність.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання“ на сторінці 1. Приємного читання.
