Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

Економіка та релігія

Релігійне вчення іудаїзму, яке також сформувалося в Азії — у її Південно-Західному регіоні,— відрізнялося від спокійно-споглядальних даосизму та буддизму певним прагматизмом, хоча питання необхідності праці також не було чітко визначеним.

Книга Буття розповідає про прокляття, накладене Богом на Адама за непослух: "... проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя. Тернину і осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову. У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю ..." [Буття, 3: 17-19] [1].

Дослідники іудейської міфології Р. Грейвс та Р. Патай відзначають, що цей сюжет, у якому сільськогосподарська праця представлена як прокляття, накладене на людину, відображає погляд середземноморського населення на фізичну працю (символом якої є орання) як на тяжку і неминучу повинність. Адже ще до формування Біблії давньогрецький письменник Гесіод вважав сільську працю злом, на яке безжальні боги прирекли людство. [2] Коли в іудаїзмі подається опис Царства Божого, то праця у ньому, звісно, відсутня.

Відомий вислів ребе Рава, наведений у Талмуді: "У Прийдешньому світі ми не будемо ні їсти, ані пити, ані народжувати дітей, ані займатися справами" [3]. Хоча проти того, що праця є покаранням, свідчить те, що серед пекельних мук покарання працею відсутнє.

Надалі у Торі про працю пишеться не як про покарання чи прокляття, а як про обов'язок людини. Ми знаходимо численні заклики до сумлінної праці. У Книзі Приповістей Соломонових ми зустрічаємо з цього приводу чималу кількість висловлювань: "Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш? Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати — і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!" [6: 9-11].

Або далі по тексту: "Хто обробляє землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму"; "... зароблене руками чоловіка до нього впаде"; "Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане" [12: 11, 14, 24].

У Священній книзі зазначено: "П'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття" [23: 21]. Доріканню лінивим присвячені вірші Книги Приповістей Соломонових 13:4; 16:26; 19:15; 19:24; 20:4,13].

Перегукується з ними Книга Еклезіястова: "Від лінощів валиться стеля, а з опущених рук тече дах" [10: 18] [1].

У Талмуді зазначено: навіть якщо матеріальне становище дозволяє не працювати, треба займатися корисною працею, бо неробство веде до отупіння. [5] Неробство веде також до розпусти і до похмурого стану духу. Отже, праця дає можливість не тільки заробити необхідні кошти на матеріальне забезпечення себе і своєї родини, але також служить засобом розвитку особистості.

Зауважимо, що згадувані в Талмуді мудреці теж мали своє професійне заняття — землеробство, ковальство, шевство, будівництво, ткацтво, торгівля тощо.

Види праці вважалися в іудаїзмі нерівноцінними — законовчителі поділяли ремесла на чисті (наприклад, виробництво ароматичних речовин) і низькі (пастушество, візництво, дрібна торгівля, ремесло різника).

Релігійні обмеження приписували чоловікам займатися ремеслом, яке б дозволяло уникнути тісного контакту з жінками. До таких належать, наприклад, парикмахерська справа, робота в бані, прання.

У Священній книзі підкреслюється, що праця не обов'язково має приносити добробут, оскільки подателем блага є Бог і, відповідно, успіх у праці засвідчує Божу милість. Найпочеснішим і найважливішим заняттям в іудаїзмі вважалося вивчення Тори. Віруючий повинен обов'язково виділяти час для цього: Так, вказано: "Якщо людина повинна орати, коли настане час орання, сіяння, коли настає час посіву, жати під час жнив, молотити у молотьбу і віяти, що ж буде з Торою?" [6]

Розуміючи необхідність праці, законовчителі, щоправда, відзначали потребу поєднання вивчення священних текстів зі світською працею. Про це знаходимо в Талмуді слова рабина Гамліеля, сина ребе Іуди а Насі: "Добре вивчення Тори [коли воно сполучається] зі світськими справами, бо така подвійна праця відволікає від гріха..." [7].

Але ці заняття все ж не визнавалися рівноцінними: "Попередні покоління піклувалися насамперед про вивчення Тори і лише потім — про роботу, і досягали успіху і в тому, і в іншому; наступні покоління чинили навпаки і не досягли успіху ані в тому, ані в іншому" [6].

Також праця розглядається як релігійна чеснота. У наведених вище словах ребе Гамліеля можна відзначити ще один аспект необхідності праці — вона є засобом відволікання людини від гріховних думок і вчинків.

Отже, сумлінна праця схвалювалася як чеснота, і навіть релігійна Про це, зокрема, свідчать такі слова: "Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке" [Кн. Приповістей Соломонових, 12: 10].

В іудаїзмі, на відміну від християнства, відсутня практика відлюдництва, оскільки служіння Богу передбачає серед іншого, трудову діяльність і прояв Божої волі у всіх сферах дозволеної діяльності. Отже, в іудаїзмі відсутній прямий релігійний вплив на примушення (відчуження) від продуктивної праці.

Звернемо увагу на нормування робочого часу в іудаїзмі. Так, це питання детально розписане у Книзі Левіт, де визначені робочі й святкові дні, а також дні відпочинку:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини
  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК