Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

Економіка та релігія

До релігійно-економічних проектів в ісламі, які набули нової якісної ознаки в умовах глобалізації, можна, на наш погляд, віднести виробництво халяльної продукції.

Найбільшими експортерами халяльного м'яса у світі є бразильські виробники. З 1 млн. т. замороженої птиці 700 тис. т. бразильські виробники вивозять на халяльний ринок у понад 100 країн. Широко представлена бразильська халяльна продукція на Середньому Сході. ЇЇ експорт 2008 р. перевищив 6,38 млрд. дол., і потреба у м'ясі продовжує зростати. На світовий ринок халяльної продукції, який щільно сконцентрувався у цьому регіоні, надходить 33% птиці і 40% м'яса бразильського виробництва.

Так, А. Руссо, власник бразильської компанії Іпберепбепїіа Аіі- тепїов, яка сьогодні постачає яловичину у понад 50 країн світу, започаткувавши свою справу, одразу зорієнтував випуск продукції на експорт. Однак через складність просування на основні зарубіжні ринки компанія почала завойовувати дрібніші ринки, зокрема, мусульманських країн, таких, як Кувейт, Іран, Малайзія. Для цього Руссо, проконсультувавшись із лідерами ісламських общин у Бразилії, побудував кілька спеціальних боєнь, звідки яловичина постачалася у Мекку.

На потреби мусульман звертають увагу виробники у Російській Федерації. За наявності великої кількості споживачів функціонування ринку халяльної продукції приносить значні прибутки. Зокрема, халяльну продукцію випускають Микоянівський м'ясокомбінат, кондитерська фабрика "Пермська".

У Татарстані та кількох інших регіонах при Духовному управлінні мусульман РТ діє Комітет по стандарту "халяль" (створений 2005 р.), який здійснює контроль за виробництвом і реалізацією такої продукції. Він видає Свідоцтво про постановку діяльності юридичної особи на контроль, яке надає право отримати Сертифікат відповідності — державний документ, за який несуть відповідальність санстанції, ветеринарні служби, Росспоживнагляд тощо.

Комітет розробляє документи, у яких визначені правила по забиванню тварин, маркуванню, зберіганню, транспортуванню та складуванню продукції. Виробники її повинні дотримуватися певних технічних умов. Наприклад, при виробництві ковбас можна використовувати лише охолоджене, а не заморожене м'ясо. Тварин вирощують на екологічно чистих кормах, які не містять гормональних складових.

Правила виробництва встановлені документом "Правила по виробництву і реалізації продукції, маркованої "Халяль" (HALAL)".

Халяльна продукція має свій державний стандарт і своє маркування — зелений логотип зі словом "халяль" арабською мовою; курятина за стандартом "халяль" маркується літерою "м".

У магазинах халяльна продукція повинна знаходитися на прилавках окремо, продавати її має спеціально навчений персонал, для неї використовується окреме обладнання (наприклад, ножі для м'яса, які підписують "тільки для халяль")442.

Індустрія халяльної продукції охоплює банки, страхові компанії, виробництво продуктів харчування, ліків, засобів гігієни, косметики, парфумів, одягу, аудіо- та відеопродукції, надання освітні і туристичних послуг та ін. Так, російська фірма "Компанія Жинераль" представила косметичні і парфумерні засоби, які відповідають вимогам шаріату, а компания "Наджм Тур" організовує халяльний відпочинок у Туреччині, де є всі умови для мусульман, що дотримуються норм ісламу: готелі з поділом зон відпочинку на чоловічу і жіночу; харчування халяль; спеціальні екскурсії по місцях, пов'язаних з історією ісламу.

У Російській Федерації відкриваються спеціальні магазини ісламських товарів. За останні роки в Москві, у торгівельно-ярмарковому комплексі "Москва" почали працювати магазини "Хіджаб", "Текбір", "Аль-Кяусар", де продається переважно мусульманський одяг, а також сувеніри, парфуми, косметика, килимки тощо.

З метою якнайповнішого оволодіння ринком виробники з різних країн беруть участь у міжнародних виставках халяльної продукції (наприклад, "Халяль Експо" у Дубаях).

В Україні виробники поки що не зорієнтовані на випуск халяльної продукції через вузький сегмент ринку споживачів і пов'язану з цим неможливість одержання значних прибутків.

Економічна глобалізація вплинула на характер виробництва кошерної продукції для іудеїв.

В іудаїзмі дозволеність будь-чого позначається терміном "каш-рут" (кошерне). Його застосовують не тільки до продуктів харчування, але й до інших товарів, послуг, сфер діяльності.

Закони кашруту, серед іншого, мали на меті обмеження спілкування євреїв з не євреями, а також з'єднували євреїв у діаспорі. Щоб дотримати правил, останні шукали іудейську общину і рабина, які б допомогли знайти кошерні продукти.

Дотримання законів кашруту є непростим. Так, кошерність м'яса визначається не тільки дозволеністю вживання певних видів тварин (до нечистої їжі належать свиня, кінь, верблюд, туш- кан, ховрах, їжак, заєць, миша, щур, кріт, ящірка, слимак, майже 20 видів птахів, усе, що плаває у воді, але не має луски і плавців; заборонено їсти падаль, вживати кров і жир — "жодного жиру, ані волового, ані овечого, ані козячого не будете їсти"). Забій худоби має здійснюватися за певними правилами, спеціально підготовленим ножем, за вимогами Галахи445. Категоричне заборонене поєднання м'ясної та молочної (тобто тієї, яку дає корова — молоко, вершкове масло, сир) продукції. Гріхом вважається навіть говорити про м'ясо за молочною їжею (і навпаки).

До вживання категорично заборонені комахи — "ті, що повзають на животі" та "бігають на багатьох ногах" (крім деяких видів, наприклад, сарани), земноводні та плазуни. Відповідно, слід ретельно просіювати борошно і перебирати крупу, овочі — сумлінно перевіряти і добре мити. Зелень слід промивати під сильним струменем води, щоб змити комах, фрукти закуповувати у таку пору року, коли в них ще не має хробаків.

Також, крім кошерних і трефних продуктів є "парве" — "нейтральні". До них належать риба (крім заборонених видів), овочі, фрукти. Їх можна вживати як з м'ясною, так і молочною їжею, але якщо вони контактували з нею (наприклад, знаходилися в одному посуді), то втрачають статус "парве" і вважаються відповідно м'ясною або молочною їжею.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації
  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК