Коран і хадиси Пророка закликають займатися торгівлею і з цією метою мандрувати.
У Корані зазначено, що Аллах зміцнив позицію племені курей- шитів, з якого походив Мухаммед, надавши їм можливість здійснювати дві торгові поїздки на рік: взимку — до Йємена, а влітку — до Шама (Сирія).
Торгівлею не заборонено займатися навіть під час хаджу. У Корані зазначається: "Ви не скоїте гріха, якщо (під час хаджу) будете шукати милості від вашого Господа" [Коран, 2:198] ("Пошуком милості Аллаха" називаються торгівля і здійснення з цією метою поїздки).
Справжніми віруючими з погляу ісламу є не ті, хто сидять у мечетях і монастирях, а ділові люди (бізнесмени), яких світські справи не відвертають від релігійних приписів.
Мухаммед підкреслював необхідність чесної торгівлі: "Чесний торговець, що заслуговує на довіру, буде рахом з шахідами (тими, хто пав на шляху Аллаха) у День Воскресіння".
Заборонено торгівлю, пов'язану з несправедливістю, обманом, експлуатацією та всім тим, що засуджується ісламом.
Недозволеними є торгові угоди, пов'язані із товарами, споживання й використання яких ісламом заборонене. Так, дозволяється торгувати золотими виробами і шовком тільки якщо вони призначені для жінок.
Торгівля вважається важливим шляхом заробітку, оскільки виступає засобом звеличення суспільства і детально регламентується ісламськими релігійними правилами.
Торгівля і розмір заробітку поділяється на чотири види:
• продаж товару за його ціною, не отримуючи прибутку (фактично за собівартістю). Такі дії вважаються дозволеними, якщо торговець правдиво назве вартість товару;
• продаж товару за заниженою ціною. У даному випадку зазначається, що, якщо товар за заниженою ціною продає бідняк, то покупець повинен купити товар за його вартістю, що розглядається як допомога і милостиня нужденному;
• продаж товарів за ціною, ледь вищою від його вартості. Такий продаж може здійснюватися, якщо продавець дотримується справедливості у визначенні ціни, а покупець має можливість її заплатити;
• продаж товару без зазначення його ціни. Така торгівля можлива за наступних умов: продавець не обманює покупця і не отримує вигоду від незнання ним справжньої ціни товару; продавець не запевняє покупця у тому, що цього товару немає у інших торгівців або він у них є за вищою ціною. Якщо продавець порушив ці правила, покупець може повернути свої гроші.
У релігійних приписах існує спеціальний термін "іхтікар", що позначає купівлю товару за низькою ціною і очікування сорока днів
для підвищення його ціни, тобто мова йде про спекуляцію товаром. Щодо того, яких саме товарів це стосується, думки розділяються. Частина імамів вважає, що іхтікар — це тільки їстівні товари і напої, інші — що він включає також одяг, золото, срібло, залізо. Іхтікаром вважається також товар, привезений з-за кордону і куплений за межами міста за готівку, що дає можливість перепродати цей товар за вищу ціну.
Іхтікар засуджується мусульманським суспільством як шкідливий для добробуту мусульманської общини і такий, що суперечить милосердю і гуманності. Спеціальні уповноважені особи зобов'язані контролювати здійснення іхтікару і можуть самі встановлювати ціни на товар, якщо є така необхідність (наприклад, якщо мова йде про спекуляцію продуктами першої необхідності).
Іхтікаром не вважається небажання торговця продавати свій товар — це його право. Але якщо він, наприклад, не продає зерно, очікуючи неврожаю і подорожчання, то його дії вважаються гріховними.
Іслам визначає правила щодо переходу товару в спадщину. Так, ніхто не має права вилучати частину товару, власник якого помер, не передавши його у спадщину. Якщо власник товару невідомий, то товар необхідно роздати нужденним у якості подаяння.
Встановлення ціни
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Торгівля“ на сторінці 1. Приємного читання.
