Промисли

Економіка та релігія

У ХШ-ХV ст.. монастирі мали солеварні, які діяли на пільгових умовах. Монастирі також отримували рибні лови і боброві гони. Соловецький монастир мав десятину від усіх промислів на островах, що йому належали.

• 1543 р. згадуються соляні варниці у повіті Стародуба Північного, що належали Троїцькому Сергієву монастирю.

• 1582 р. Кирилівський Бєлозерський монастир отримав право варити селітру всією кирилівською вотчиною на соху по два пуди, всього 38 пудів. Селітру монастир повинен був надсилати у Москву, до Гарматного приказу.

Приєднання територій у пониззі Волги за часів Іоанна IV сприяло розвитку риболовного промислу, в якому брали участь монастирі. Так, Троїцький монастир в Астрахані замість грошової та хлібної дані попросив кілька зручних для рибної ловлі місць у гирлі Волги.

Про розвиток промислів у монастирських володіннях XVII ст. свідчить, зокрема, розпис, складений стряпчим Кузьмою Лопухі- ним і узгоджений з патріархом Никоном, який перебував на той час у Ферапонтовому монастирі. За цим документом Никон мав отримувати з бєлозерських монастирів на рік: 15 відер церковного вина, 10 відер романеї (вина), 10 відер ренського вина, 10 пудів патоки на мед, 30 пудів меду, 10 відер малини на мед, 5 відер вишні

на мед, 30 відер оцту, 10 осетрів, 20 білуг, 70 свіжих стерлядей, 175 щук і язів, 50 лящів, 1000 окунів, 500 карасів, 1 пуд сьомги, 6 вертей снєтків, 150 судаків і язів, 20 пудів ікри, 100 пучків вязіги, 2 000 качанів капусти, 20 відер огірків, 3 відра рижиків, 40 відер конопляної олії, 3 відра горіхової олії, 30 пудів коров'ячого масла, 30 відер сметани, 5 000 яєць, 20 пудів сиру, 200 лимонів, півпуда цукру, пуд пшона сарацинського, 10 фунтів перцю, 10 фунтів імбиру, 2 чверті цибулі, 8 чвертей часнику, 5 чвертей буряку, 1 чверть хріну, 8 чвертей грибів, 10 чвертей гречаної крупи, 1 чверть проса, 10 чвертей толокна, 5 чвертей гороху, 500 редєк, 10 чвертей ріпи, 100 пудів солі, 600 чвертей житнього борошна, 20 частей пшеничного борошна, 50 чвертей вівса, 30 чвертей вівсяного борошна, 30 чвертей ячменю, 50 чвертей житнього солоду, 30 чвертей ячного солоду, 10 чвертей — вівсяного, 50 чвертей вівсяної крупи, 5 чвертей конопляного насіння, 20 пудів хмелю, 4 пуди воску, півпуда ладану, 500 сальних свічок.

Сам Нікон у період перебування у Ферапонтовому монастирі (1667-1675 рр.) діставав з монастирів все необхідне для утримання як його, так і братії. Так, Кирило-Білозерський монастир. посилав 20 возів сіна і 15 сажнів дров; Спасокам'яний монастир — 12 кіп сіна і 6 сажнів дров, а також служку для посилок; Спасоприлуцький — 15 кіп сіна, 8 сажнів дров і кухаря; Корнильєв монастир — 8 кіп сіна, 7 сажнів дров і прислужника; Павлов монастир — 8 кіп сіна, 7 сажнів дров і кравця; Троїцький Устьшекснінський — 12 кіп сіна, 10 сажнів дров і служку з конем; Кирило Новоєзерський — 10 кіп сіна, 10 сажнів дров і одного псаломщика; Нікітський і Благовіщенський — 5 кіп сіна, 5 сажнів дров і одного келійника. Сам Нікон мав 11 коней і 36 корів.

Щодо православних монастирів на територіях, підвладних польсько-литовським князям, то король польський і великий князь литовський Олександр у кінці XV ст. пожалував київському Пустинно-Нікольському монастирю, місце на річці Дарниці для спорудження млина, а король Сигізмунд І у 1516 р. підтвердив це пожалування грамотою. У першій пол. XVI ст. воєвода О. Немирович дозволив Києво-Видубицькому монастирю "греблю засипати і млин збудувати на Поточку". У жалуваній грамоті Сигізмунда II від 1568 р. йдеться про млин на річці Либіді, яким володіли Києво-Видубицький і Києво-Печерський монастирі. Відполвідно до опису майна Києво-Печерської лаври від 24 квітня 1593 р., їй надежали два міста (Василів і Радомишль), два містечка, майже 65 сіл і хуторів, кілька садиб, два двори, озери, річкові перевози, млини.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Промисли“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли
  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК