Доходи від нерухомості

Економіка та релігія

Особлива стаття отримання доходів — це доходи від нерухомості.

Найпростішим способом отримання доходів монастирями була здача приміщень в найом або в оренду. Відомі випадки здачі підвалів церковних установ під винні склади. Так, рязанський архієрейський дім отримав від такої діяльності у 1872 р. 770 руб. доходу. С.-Петербурзька лавра одержувала від своїх зданих у найом льодовиків 5 060 руб. щорічного доходу.

Нерухомість створювалася як за рахунок придбання будинків за власні кошти, отримання будинків у дарунок, так і безпосередньо власне будівництво. Так, Московська лавра побудувала у Петербурзі й Москві у 1870-х рр.. шестиповерхові будинки. Три прибуткові доми С.-Петербурзької лаври, зведені на Невському проспекті, приносили від 3 тис. до 5 тис. руб. чистого доходу. Причому застраховані вони були на 60 500 руб., 30 000 руб. і 120 тис. руб. відповідно. Дохідність від операцій по здачі будинків у найм являлася більш вигідною з фінансової точки зору, ніж розміщення цих коштів на депозитах у кредитних установах, які пропонували 6% річних на вкладений капітал. Всього лавра побудувала і розпоряджалася у Петербурзі біля 20 чотириповерхових і п'ятиповерхових кам'яних будинків у центрі (будинки були споруджені за новітніми на ті часи проектами).

Крім Александро-Невської лаври, домовласниками у Петербурзі були Воскресенський жіночий монастир, Валаамський, Конєвський монастирі, Московська і Київська лаври (остання купила будинок за 75 тис. руб.).

Значні доходи від володіння нерухомістю отримували церковні установи Московської єпархії. Понад 50 монастирів єпархії були домовласниками, причому 30 будинків знаходилися у центральній частині Москви. Загальний дохід від усіх архієрейських і монастирських будинків, за даними Московської Думи, сягав 300 тис. руб. За іншими оцінками, чистий дохід сягав 500 тис. руб. Орієнтовно цю нерухомість можна було оцінити в 4-5 млн. руб.

Слід відзначити, що операції з нерухомістю, визначення прогнозованої доходності споруджуваних будинків були предметом постійних суперечок між монастирями і міськими думами. Так, Московська міська Дума і Московська лавра вирішували господарський спір з використанням методів розрахунку валового доходу. Лавра наполягала на тому, щоб валовий дохід обчислювався з суми, яку вона отримала з орендаря-забудовника, а Дума у валовий дохід включала гроші, отримувані лаврою з усіх приміщень споруджених домів. Лавра відмовлялася від сплати таких сум і від зобов'язання сплачувати міські податі. Міністерство внутрішніх справ ухвалило рішення на користь Думи235. Цей приклад засвідчує, що церковні установи як елементи господарського життя, вимушені були вирішувати свої господарські спори з державними органами.

Про те, що метою господарської діяльності монастирів являлось отримання додаткового доходу, говорять факти вкладання значних коштів у реконструкцію і нове будівництво. Так, Московська лавра мала два прибуткові доми, що приносили дохід у 22 тис. руб. на рік. 1871 р. монастир здійснив вигідніший проект — зніс ці будинки і спорудив на їх місці два великі, як на ті часи, п'ятиповерхові будинки з дохідністю по 40 тис. руб.

У 1870-х рр.. Свято-Троїцький Творожковський жіночий монастир володів житловим будинком у Петербурзі, який приносив йому 2 тис. руб. щорічного доходу. Миколаївський чоловічий монастир у Петербурзі мав 4-поверховий будинок, який приносив дохід 1 845 руб. на рік.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Доходи від нерухомості“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості
  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК