Організація хаджу як міжнародний проект

Економіка та релігія

Глобалізація, як всесвітній соціально-економічний процес створила умови, за яких світовим релігіям вдається у все зростаючих розмірах реалізувати проекти, які за своєю сутністю і масштабами набувають світового характеру.

Мова йде насамперед про фундаментальні, знакові прояви у релігійній діяльності, які існували з часів становлення релігій, але за умов доглобалізаційних обмежень (переміщення людей, товарів, інформації тощо) ці релігійні прояви були локалізовані у певних національних межах.

Зокрема, одному із стовпів ісламу — хаджу,— процес глобалізації надав риси загальносвітового явища, яке в нашому аналізі розглядається не тільки як видатне щорічна релігійна подія, але й як міжнаціональна економічна дія, в якій беруть участь держави, державний і приватний капітали, банки та підприємства, іноземні компанії, окремі особи.

Процес підготовки, організації, реалізації всіх сторін хаджу з економічної точки зору має транснаціональний характер.

Мусульмани здійснюють хадж у місяць зу-ль-хідджа до міст Мекка і Медина у Саудівській Аравії. На цей період найбільші авіакомпанії країн, де проживають великі ісламські общини (Велика Британія, Франція, Німеччина. Індія, Пакистан, Бангладеш та ін.) організують чартерні рейси у найближчий до Мекки і Медини аеропорт Саудівської Аравії.

Як мусульманські общини, так і уряди країн виділяють значні кошти для того, щоб надати бідним мусульманам можливість також здійснити хадж.

Влада Саудівської Аравії встановлює квоти на кількість паломників для країн, де є мусульманські общини. Так, 2013 р. квота зарубіжним країнам становила 1 380 тисяч місць. Навіть жителям Саудівської Аравії дозволено здійснювати хадж раз на п'ять років.

Розподіл квот також здійснюється всередині країн. Так, Рада з хаджу і Хадж-місія Росії розподіляє квоти серед духовних управлінь мусульман і регіонів. 2013 р. Найбільшу кількість місць (8 тис.) отримало Духовне управління мусульман Дагестану; ДУМ Чеченської Республіки отримало 3600 місць, ДУМ Інгушетії — 1800, ДУМ Татарстану — 1500, Координаційний центр мусульман Північного Кавказу і Центральне духовне управління мусульман отримали квоту по 1300 місць, Рада муфтієв Росії — 3000 місць.

Управління мусульманських общин і туристичні компанії розробляють програми хаджу. Наприклад, компанія "Наджм Тур" пропонує авіабілети, проживання у Мецці у будинку для паломників, доставку автобусом до аль-Харама тричі на день, проживання у Медині, відвідування святих місць у Мецці і Медині, проживання у наметах у Міні й Арафі, харчування, обслуговування наземним транспортом на шляху Джидда — Мекка — Міна — Арафа — Муз- даліфа — Міна — Мекка — Медина, послуги гидів і керівників, кваліфікованих медичних працівників, 10-літрова каністра з водою зі святого джерела "Замзам".

У програму хаджа, організованого Духовним управлінням мусульман Республіки Татарстан, входять переліт по маршрутам "Ка- зань-Джидда" — "Медіна-Казань", медична страховка, щоденний п'ятиразовий трансферт на намаз із готелю у мечеть Аль-Харам,

вся необхідна література і довідники, дворазове харчування у готелях Мекки та Медіни, ритуальне жертвоприношення, ритуальний одяг паломника (іхрам), сумки єдиного зразка.

Організацією хаджу і забезпеченням потреб паломників у Саудівській Аравії займаються Вищий комітет з хаджу і Міністерство у справах хаджу.

Доходи Саудівської Аравії від організації хаджу щорічно перевищують 30 млрд. доларів, забезпечуючи біля 7% ВВП держави. Ця сума складається з транспортних витрат паломників, вартості їх розміщення і проживання у королівстві, витрат на заклання жертовних тварин (принесення у жертву лише однієї тварини із здійсненням необхідних обрядів коштує паломнику біля 130 доларів).

За останні роки під час хаджу святі місця в Саудівській Аравії відвідують щорічно понад 2 млн. паломників (переважно індонезійці, нігерійці, індійці, пакистанці, турки). Так, 2009 р. обряди хаджу здійснили, за даними саудівськиз засобів масової інформації, більше 2,3 млн. мусульман431. 2011 р. участь у хаджі взяли понад 2,5 млн. людей, з яких 1,8 млн. — іноземці зі 183 країн світу432. У 2012 году хадж провели 3.2 млн. паломників, але 2013 р. їх кількість була скорочена до 2 млн. через капитальний ремонт головних мечетей Саудівської Аравії.

Під час головного свята хаджу — Ід аль-адхи (курбан-байрам) — проводиться жертвоприношення біля гори Арафат. Звісно, паломники не везуть жертовну худобу, а купують її на місці.

Жертовних тварин вирощують у Саудівській Аравії, а також імпортують. Так, велику кількість худоби закупалася у Сомалі. Але 2000 р., з початком там епідемії лихоманки долини Ріфт, була введена заборона на імпорт. Перед хаджем 2009 р. заборона була відмінена, після чого у перші ж дні обсяг продажу сомалійської зудоби зріс у десять разів. Щоденно продавали по 16 тис. голів

худоби.

З середини 1980-х рр.. в Саудівській Аравії діє програма "Використання жертовних тварин", завдяки запровадженню якої збільшилася кількість худоби, принесеної у жертву. Так, 2001 р. було забито понад 500 тис. голів худоби. 2002 р. в Саудівській Аравії на свято Ід аль-адха забили понад 600 тис. овець, 6 тис. корів, кілька тисяч верблюдів.

Згідно програми, паломники при в'їзді до Саудівської Аравії купують спеціальні талони. Гроші паломники вносять у Ісламський банк розвитку і отримують квитанцію, яка підтверджує, що від їх імені тварину заб'ють, розберуть і заморожене м'ясо відправлять нужденним. Ціна талону не є сталою. Так, 2002 р. його вартість становила 365 ріалів (95 доларів) за вівцю435; 2011 р. вартість талону становила 430 ріалів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація хаджу як міжнародний проект“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект
  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК