Співвідношення праці й капіталу

Економіка та релігія

За ісламською економічною доктриною, праця і капітал як фактори виробництва мають поєднуватися, але при цьому слід не допускати експлуатацію у будь-якій формі.

Доктор богослов'я Ю. Карадаві зауважив: "Співробітництво між капіталом і працею являє собою співробітництво двох рівною мірою відповідальних партнерів: кожен отримує свою долю з прибутку, великою чи малою вона є. У випадку успіху прибуток розподіляється між ними відповідно до попередніх домовленостей. У випадку невдачі збитки покриваються за рахунок прибутку. Якщо ж збитки перевищують прибутки, то вони покриваються за рахунок статутного капіталу. Власник капіталу понесе збиток за рахунок частини свого капіталу, так же, як і його партнер понесе збитки за рахунок своєї праці й витрачених зусиль".

Ставлення до лихварства

Іслам, забороняючи лихварство взагалі, тим самим відкидає подвійні стандарти і засвідчує високу моральність релігії, даної Аллахом.

Причетність до справи кредитування є гріховною для всіх її учасників — позичальника, кредитора, того, хто записує угоду, а також її свідків. В одному з хадисів Абу Дуда наводяться слова Пророка Мухаммеда: "Хай буде проклятий той, хто потурає лихварству, і той, хто сплачує лихву, і той, хто засвідчує це, і той, хто записує це". Пророк Мухаммед не схвалював і позичальників, оскільки, за його словами, борг — це занепокоєння вночі й приниження вдень.

Всі основні ісламські школи (мазхаби) підтримують ідею виключення з економічних відносин стягнення лихварського відсотка, яке вважається недозволеною дією. Як зазначено у Корані, "Аллах дозволив прибуток в торгівлі, а лихву заборонив, той, до кого прийде це повчання, і він буде стриманим, тому буде за це поблажливість ..." [2: 276,277].

Уникнути лихварства складно — адже Пророк Мухаммед казав, що воно має 73 форми. Наприклад, за його словами, "якщо людина вступилася за брата свого та прийняла подарунок, який той підніс їй на знак подяки, то вона ввійшла в одну з найбільших дверей лихварства".

Таке ставлення до кредитування пояснюється намаганням уникнути експлуатації в будь-якій її формі та отримання нетрудових доходів, які зрештою можуть привести до несправедливого розподілу багатства і класового протистояння. Отже, заперечення кредитування як гріховної дії в ісламі має на меті збереження єдності ісламського суспільства.

До того ж, позичені кошти можуть бути вкладені у недозволену ісламом діяльність (торгівлю спиртними напоями, азартні ігри тощо) і сприяти, таким чином, її розвитку і поширенню гріха.

Якщо надання грошей у кредит під відсотки заборонено беззаперечно, то отримання кредиту фізичною особою допускається, але у крайній ситуації, коли життю й здоров'ю людини загрожує небезпека. У такому випадку позичання є гріховним діянням тільки для кредитора. Дозвіл на отримання кредиту даний у фетві Ю. Кардаві:

• крайньою ситуацією є відсутність харчування, одягу, коштів на лікування;

• позичати можна тільки необхідну суму;

• людина, що опинилася у скрутній ситуації, та її близькі, родичі, одновірці повинні докласти всіх зусиль, щоб уникнути позичання.

Отримуючи позику, людина повинна усвідомлювати небажаність цього діяння, відчувати до нього відразу.

Імам Фахруддін ар-Разі Абдулла Ібн Мухаммад (1149-1209 рр.), автор тафсира "Мафатіх аль гайб", пояснював сенс заборони лихварства таким чином. По-перше, стягнення відсотків передбачає отримання чужої власності без надання компенсації. По-друге, у лихварів зникає необхідність заробляти своєю працею, займатися виробництвом чи торгівлею, що заважає зростанню добробуту суспільства. По-третє, лихварство руйнує почуття безкорисливості, благочестя і благодійництва. По-четверте, кредитор, як правило, є заможною людиною, а позичальник — злиденною. Аллах Милосердний не може допустити, щоб заможний обирав нужденного за допомогою відсотку.

Наступний розділ:

Кредитування


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Співвідношення праці й капіталу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу
  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК