Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

Економіка та релігія

Якщо розглядати службу в "православному відомстві", то там безпосередньо були задіяни десятки тисяч людей. Станом на 1899 р. у чоловічих монастирях перебувало 16 158 осіб, у жіночих — 36 146 осіб. Усього в монастирях знаходилося 52 304 особи. У церквах протоієреїв 2 050 осіб, священиків — 43 090 осіб, дияконів — 14 413 осіб, причетників — 43 743 особи. Усього білого духовенства — 103 296 осіб. Таким чином, загалом у православній церкві на службі перебувало 155 600 людей. За православною церквою числилося 66 780 храмів, часовень, молитовних домів.

На початку ХХ ст. в українських землях Російської імперії було 9 єпархій — Волинська, Київська, Подільська, Харківська, Чернігівська, Полтавська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська. Ними керували єпархіальні архієреї за допомогою канцелярій — духовних консисторій.

Дев'ять єпархій поділялися на приблизно 500 благочинних округів і на понад 8200 парафій, різних за величиною.

Парафія мала храм з причтом (парафіяльним духовенством). Парафіяльне духовенство включало: священнослужителів (протоієреї, ієреї, диякони); церковнослужителів (дячки, паламарі тощо, які прислужували під час богослужіння і виконували різні роботи в храмі).

Напередодні 1917 р. в українських єпархіях нараховувалося понад 21 тис. представників білого парафіяльного духовенства.

Доход парафіяльного духовенства складався з плати за треби, прибутку від церковної землі, казенного утримання. Твердих розцінок на треби не існувало.

Церковна земля була основою матеріального добробуту парафіяльного духовенства, але не забезпечувала потрібний дохід. Обробляти її мали самі священики, або залучені ними парафіяни.

Три чверті парафіяльних священиків отримували фіксовану казенну плату. Оклад парафіяльного священика у 1916 р. (воєнний рік) у Подільській губернії становив: для протоієрея, настоятеля собору — 500 руб. на рік; для міського священика — 400 руб.; для сільського священика — 300 руб.; для диякона — 180 руб. на рік; для церковнослужителя — від 50 до 100 руб. на рік.

Середній загальний доход з урахуванням всіх трьох джерел у різних парафіях Подільської губернії становив: протоієрея, настоятеля собору — від 800 руб на рік; міського священика — від 600 руб.; сільського священика — від 400 руб.; диякона — від 400 руб.; церковнослужителів — до 300 руб. на рік.

У довоєнні часи священики найбільших сільських парафій мали більші доходи: парафіяльні священики — від 1200 до 2000 руб. на рік; диякони — від 700 до 1000 руб.; церковнослужителі — від 300 до 700 руб. на рік. У той же час ординарний професор духовної академії отримував 3000 руб. на рік, викладачі міських елементарних шкіл — близько 900 руб., лікарі — від 2400 руб., фабрично-заводські робітники — від 210 до 450 руб. на рік.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.
  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК