ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

Економіка та релігія

Для аналізу господарського характеру релігійної діяльності вибрані періоди, у які найбільш характерно проявилася економізація діяльності Руської православної церкви, Католицької церкви і представника протестантської течії християнства — Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів.

Руська Православна Церква

З початку створення церковних установ у православному християнстві можна відносно вільно виявити їх економічну природу. Це, насамперед, стосується монастирських господарств.

Якщо використовувати сучасну термінологію, то церковні установи Руської православної церкви є господарськими організаціями, які шляхом реалізації особливого товару отримують доходи і володіють майном. При цьому формування доходів з різних джерел засвідчує лише те, що церковні установи володіють фінансовими ресурсами, за рахунок яких можуть чинити вплив на соціально- економічні відносини.

Джерела церковних доходів

Особливе місце в господарській діяльності православної церкви займають джерела монастирських доходів, класифікація яких дає можливість здійснювати економічний аналіз. У ньому сукупний дохід слід розділити на доходи, отримані від володіння земельною власністю, доходи від господарської діяльності і доходи від надання безпосередньо релігійних і соціальних послуг.

Для монастирів це доходи від угідь; грошова допомога, яку видавала монастирям державна скарбниця; доходи, що отримували монастирі від богомольців; доходи від каплиць, молебнів поза монастирями; доходи від кладовищ; доходи від готелів і будинків для прочан; доходи від будинків, лавок, постоялих дворів, торгово-промислових установ тощо. Особливе місце займають доходи від грошових капіталів, накопичених завдяки діяльності монастирів, їх участі в торгових і банківських операціях. Окремо виділяється аналіз вартості монастирських священних предметів — виробів із золота і срібла, церковних прикрас із коштовним камінням, одягу священнослужителів, пожертвуваних скарбів.

Дослідження цих доходів є методом, який надає можливість провести відповідний аналіз і виміри економічної діяльності церкви у будь-який історичний період.

Господарська діяльність православних монастирів брала початок з Візантійської імперії, коли вже у Х ст. заможні люди засновували монастирі, забезпечуючи їх необхідними факторами виробництва — землею, капіталом, робочою силою, або, не маючи такої змоги, робили пожертви вже існуючим монастирям. За одним з розпоряджень імператора Візантії Константина Багрянородного у Х ст., приписувалося у випадку смерті бездітної особи, що не залишила заповіту, виділяти на користь церкви від третини до половини майна на спомин душі.

Практика господарювання візантійської церкви була перенесена з прийняттям християнства до Київської Русі.

За визначенням видатного російського історика С. Соловйова, церква за часів Київської Русі мала наступні джерела для утримання

• десятина, яку призначали князі зі своїх доходів на головні церкви у своїх волостях. Відомим прикладом є виділення князем Володимиром Великим на засновану ним церкву Богородиці десятої частини від його доходів, за що церква була названа Десятинною. Князь Ярослав, син Володимира, давав на утримання заснованих ним церков "урок" — певну частину доходів від князівських помість;

• нерухомість. Так, київській Десятинній церкві належало місто Полонне; Андрій Боголюбський дав Богородичній церкві у м. Володимирі місто Гороховець, слободи і села;

• мито за церковні судові справи;

• мита, які стягувалися за призначення на посади духовенства;

• пожертви на церкву.

Отримані гроші церкви пускали в обіг переважно у сфері торгівлі. При церквах створювалия торгові общини. Одна з них, наприклад, була при новгородській церкві св. Іоанна Предтечі, поставленій за наказом Всеволода Мстиславича. В княжій уставній грамоті, наданій церкві, було записано, що Всеволод Мстиславич призначив для управління церквою старост — представників різних верств населення, серед яких двох старост — від купців.

Старости мали управляти, серед іншого, торговими і гостинними справами, а також торговим судом. Якщо хтось вступав до цієї торгової общини, то сплачував старим членам общини 50 гривен срібла, і частину зазначеної суми купці віддавали до церковної казни. Цією ж грамотою визначалося вагове мито з іногородніх купців ("гостей").

У церковних приміщеннях, де були належні умови для зберігання товарів (кам'яні стіни для захисту від пожеж, масивні металеві двері, міцні засуви), влаштовувалися торгові склади, зберігалися там також позикові листи, інша ділова документація.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ
  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК