Кредитування

Економіка та релігія

Функціонування фінансової сфери як в ісламських державах, так і в державах, де проживають великі групи мусульман, значно ускладнене можливою наявністю у багатьох видах діяльності таких заборонених ісламом дій, як "гарара" ("невизначеність"), "мейсир" ("азарт"), "ріба" ("лихварство").

Ознаки гарару, мейсиру та ріби мають, зокрема, кредитування, страхування, іпотека.

Існують наступні точки зору мусульманських правознавців на можливість вищеназваних видів діяльності. Перша — радикальна, відповідно до якої діяльність, що містить ознаки гарару, мейсиру та ріби, є забороненою для мусульман. За другою, ліберальною, окремі види діяльності, які не мають беззаперечних ознак гріховності і не суперечать нормам шаріату, можуть бути дозволені. Якщо певні дії не заборонені безпосередньо Кораном або Сунною і приносять користь мусульманському суспільству, вони є допустимими.

Фахівці у фінансовій сфері повинні добре знати не тільки механізм ведення справи, але й положення, записані в Корані й Сунні, навіть якщо у них не йдеться безпосередньо про економічні питання.

У конституціях практично всіх мусульманських країн обумовлена обов'язковість відповідності їх статей законам шаріату, однак на практиці така вимога не завжди дотримується.

Рішення ісламських спостережних рад навіть у межах однієї країни можуть суперечити одне одному. Одна рада може визнати певну дію чи продукт таким, що відповідає нормам шаріату, інша — ні.

Дослідник ісламської економіки М. І. Яндієв зазначив, що в основі ісламського розуміння "дати гроші у ріст" історично лежить товарне кредитування. Так, отримавши мішок зерна, людина через рік мала повернути два. У цьому випадку кредитор протягом року не робив нічого такого, що сприяло б вирощуванню зерна (він не орав, не сіяв), але тим не менш у визначений строк, крім позиченого мішка зерна, він отримував ще один, у який не була вкладена його праця. Отже, тут застосовується моральна аксіома "Не можна бути власником того, у що не вкладена твоя праця".

Крім того, канонічна заборона ґрунтується на таких запереченнях:

• порушується принцип "страху Божого", у тому числі очікування допомоги від Всевишнього, оскільки кредитор отримує дохід, спираючись виключно на власні сили";

• традиційно високий відсоток за низького рівня освіченості населення і його нездатності завжди правильно оцінити свою можливість повернути позику, приводив позичальника і його сім'ю у боргове рабство;

• будь-яке прохання — це приниження (крім застосування слова "прошу" на знак ввічливості), яке в окремих випадках є приємним для кредитора, може задовольняти якісь його потаємні бажання. Отже, позичальник вже сплатив за отриманий кредит своїм приниженням. Інакше кажучи, кредитор купив собі моральне задоволення в обмін за наданий кредит. У такому випадку про відсотки мова йти не може. Віруюча людина, отримавши позику (на умовах безвідсотковості) не має права протягом строку позики дякувати кредитору або в будь-який спосіб висловлювати йому свою прихильність, оскільки це вважається сплатою моральних дивідендів.

З іншого боку, нульова відсоткова ставка неприпустима, оскільки гроші втрачають частину своєї купівельної спроможності внаслідок інфляції. Також прибічники кредитування під відсотки аргументують свою позицію тим, що гроші — це товар, ціна якого визначається попитом і пропозицією на нього. Праця кредитора полягає в тому, що він ризикує, надаючи кредит, а відсоток — це плата за ризик. До того ж, боргової кабали вже немає, а кредит не видається без перевірки платоспроможності позичальника і цілей використання ним позики.

Отже, кредитор не має права надавати кредит особі малоосвіченій або такій, що не може реально оцінити власні можливості по поверненню коштів. Кредитор не має права надавати кредит, якщо позичальник планує використати його на поточне споживання. У такому випадку кредитор повинен дати милостиню (або можна назвати її безвідсотковим кредитом). Кредитор має право вимагати відсоток, який компенсує вплив інфляції. Кредитор має право вимагати відсоток, якщо надає кредит без майнової застави. У такому випадку ризик кредитора — це його внесок в успіх інвестиційного проекту, оскільки відсутність вимоги майнової застави певним чином полегшує реалізацію проекту.

Кредитор має право вимагати винагороду, що перевищує розмір інфляції, якщо він є рівноправним учасником інвестиційного проекту, в якому одна сторона (позичальник) вкладає в статутний фонд свої організаційні здібності, а інша (кредитор) — свої фінансові ресурси. Однак розмір винагороди не може бути фіксованим заздалегідь, оскільки залежатиме від розмірів прибутку. У випадку збитків сторони покривають їх пропорційно.

Значення поняття "ріба" з часом змінилося і розширилося, набуло відмінностей у різних мусульманських країнах. Так, законодавство Малайзії дозволяє відкривати ломбарди, а законодавство країн Перської затоки — ні.

Наприкінці 2002 р. єгипетський шейх Мухаммед ат-Тантаві видав фетву, у якій ріба позначається поняттям "норма очікуваного прибутку".

Навіть у таких країнах, як Пакистан та Іран господарюючі суб'єкти не можуть неухильно дотримуватися повної заборони ріби. Наприклад, в Ірані заборона укладати контракти з використанням терміну "індексний процент" привела до укладання таких контрактів, тільки з використанням іншої термінології.

З розвитком кредитно-фінансової системи в ісламських країнах здійснювалися спроби переглянути заборону отримання позикового проценту. Так, у ХІХ ст. єгипетський муфтій Мухаммед Абдо видав фетву про те, що банківські операції, пов'язані з отриманням процента і грошовими вкладами, не є лихварством. Тим не менш питання остаточно не вирішене, але при здійсненні банківської діяльності підприємці знаходять можливість, не порушуючи законів шаріату, отримувати прибуток.

Допомагає в цьому, зокрема, один з основних принципів комерційної діяльності в ісламі — мушарака (з арабської "партнерство"), згідно якого доля кожного учасника комерційного підприємства визначається особливим договором, де визначаються, серед іншого, можливі збитки. У банківській справі застосовуються дві форми мушарака — мудараба і мурабаха.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кредитування“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування
  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК