Розвиток середньовічного землеробства здійснювався поряд з розвитком тваринництва. Маючи величезні нерозорані землі, більш придатні для скотарства, аніж землеробства, ченці займалися цим видом діяльності.
Слід відзначити, що у середні віки скотарство в цілому в економіці європейських країн грало другорядну роль і не являлося приоритетним напрямом у сільському господарстві. Саме чернечі ордени докладали значних зусиль до розведення великої рогатої худоби, коней, свиней, овець і баранів.
Дослідники відмічають наявність в абатствах значного поголів'я худоби. До 200 биків, корів мало Клюнійське абатство в Англії (ХІІІ ст.), Цистерціанський орден володів у Сардінії 10 тис. овець, 1000 кіз, 500 кобил, 199 коней. Картезіанський орден володів фермами з понад 600 свиней і 400 овцями і бараеами. Абатство Клерво мало 900 голів худоби.
Особливу роль грало конярство, на якому спеціалізувалися цистерціанські ордени в Англії та Німеччині. Відомі породи коней виводилися бенедиктинським абатством Ейнзідельн.
В економічній історії значне місце займає діяльність середньовічного чернецтва Англії з виробництва і реалізації вовни. Виробництво вовни здійснювалося головним чином на продаж. Цистер- ціанські абатства володіли тисячами овець. Так, абатство Ілі мало 13 тис. овець, Кріст-Черч — 14 тис. овець, Вінчестер — 20 тис. овець. Цистерціанці створили не лише ферми для розведення овець, але й забезпечували торгівлю вовною у Фландрії (Франція), Північній Італії. Відомо, що з ІІ пол. ХІІ ст. до XIV ст. цистерціанці панували на ринку збуту вовни. Щорічне виробництво становило 50-79 "мішків", що дорівнює 10-13 тоннам. Для таких обсягів виробництва було необхідно приблизно 10 тис. овець.
Відмітимо, що цистерціанські абатства у своїй комерційній діяльності залишалися поза конкуренцією, оскільки були звільнені від мита. Угоди з продажу вовни укладалися на певний термін. Якість вовни була високою, вона була добре промитою, просушеною і "гарної ваги".
Цистерціанці торгували також вівцями. Відомі обсяги продажу овець окремими абатствами. Так, абатство Фруамон продало 1230 р. 7 тис. голів. На продаж і для власного споживання використовувалося овече молоко, з якого виробляли сир, а також баранина.
Велика кількість ченців була з селян, що добре зналися на землеробстві й скотарстві, і в монастирі вони продовжували займатися звичною для них працею, маючи всі можливості до її вдосконалення. Вагомі успіхи вони показали не тільки у вирощуванні сільськогосподарських культур і розведенні худоби, але й переробній промисловості.
Тривалий досвід виготовлення в монастирях молочних продуктів дозволив удосконалити останні настільки, що у сучасному світі вони займають почесне місце у торгових мережах. Так, ченці абатства Абонданс у Верхній Савойї вивели свою породу корів і почали виробництво сиру. Вже у V ст. 1381 р. абатство стало офіційним постачальником сирів до столу конклаву, що обирав наступного Папу Римського. До Авінйону, куди в Х ст. було перенесено папський двір, було відіслано понад 1 500 кг сиру.
Бенедиктинські ченці Белокського абатства, розташованого у Піренеях поблизу міста По, до сьогодні з овечого молока виготовляють за власним рецептом відомий гурманам сир.
Промислове виробництво
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тваринництво“ на сторінці 1. Приємного читання.
