Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

Економіка та релігія

В ісламі основою організації економічного життя мусульман є Коран і Сунна, причому регулювання економічних відносини здійснюється також на основі фікху. Цей термін має два значення: сукупність мусульманських уявлень про право або правила поведінки, що регулюють вчинки і взаємовідносини мусульман. Формування фікху у УІІІ-ІХ ст. було пов'язане з потребою привести діючі соціальні норми у відповідність до настанов ісламу. Додатковими джерелами фікху є істіслах та істіхсан.

П'ять найбільших релігійно-правових шкіл всередині ісламу (мазхаби) дещо відрізняються підходом до вирішення господарських справ.

Так, існує чотири сунітські школи — ханбаліти, ханафіти, шафіїти, малікіти, і одна шиїтська — імаміти-джафаріти.

Малікіти (мешкають у Північній Африці, значна кількість — у Верхньому Єгипті) надають перевагу нормам фікха, що були сформовані за життя Мухаммеда. Головним джерелом фікха вважається Коран і Сунна. Іджма фактично зводиться до правил, що були схвалені письменними жителями Медини. Водночас вони застосовують істіслах — метод іджтіхада, що допускає правові рішення які відповідають загальним інтересам мусульман.

Істіслах (з арабської "врахування інтересів") — один з додаткових джерел фікха. Він базується на ідеї того, що головними цілями шаріату і фікха є збереження релігії мусульман, підтримання їх життя, турбота про їх розум, забезпечення продовження роду, захист їх майна. Всі питання мають вирішуватися з урахуванням цих цілей. Якщо інтереси стикаються, то перевага надається відповідно до їх ієрархії; також загальні інтереси мають приорітет перед груповими та індивідуальними.

Ханафіти (проживають в Афганістані, Сірії, Пакистані, Індії, Середній Азії) застосовують істіхсан, який дозволяє приймати рішення з урахуванням потреб практики і місцевих звичаїв.

Істіхсан (з араб. "схвалення") — додаткове джерело фікха, розроблене ханафітами. Розрізняють два види істіхсана. Перший полягає у виборі між двома можливими рішеннями, заснованими на аналогії, на користь того рішення, яке враховує не зовнішню сторону питання, а його внутрішню природу, мету його вирішення. Так, правовий статус земель, які є вакуфом, визначається за аналогією не з купівлею-продажем, а з орендою, оскільки остання повніше відповідає призначенню вакуфа.

Другий вид істіхсана полягає у вирішенні питання не за аналогією із загальною нормою, а виходячи з окремого правила, яке розповсюджується лише на дане питання. Таке рішення може бути передбачене Кораном, Сунною, прийняте муджтахідами (знавцями фікха), а також базуватися на звичаї. Наприклад, угода про придбання плодів майбутнього врожаю з попередньою оплатою або договір підряду на виготовлення будь-якої речі фікхом не дозволяється за аналогією з правилом, що забороняє продаж майна, якого немає у наявності. Однак такі угоди допускаються за допомогою істіхсана, оскільки перша передбачена Сунною, а друга відповідає іджмі.

Ханафітський мазхаб відрізняється найбільшою гнучкістю, що дозволяє пристосовуватися до суспільних відносин, що змінюються.

Ханбаліти — найбільш консервативна школа, офіційно прийнята в Саудівській Аравії. Вона заперечує буквальне й алегоричне тлумачення текстів Корану і хадисів, а також будь-яку можливість раціоналістичного тлумачення ісламських догматів. Заперечують

також будь-які нововведення у галузі віровчення і права, які не мають безпосереднього обґрунтування в Корані і хадисах.

Послідовники відзначаються фанатичною суворістю у дотриманні норм шаріату, але водночас виступають проти будь-яких крайнощів у віровченні і в житті общини.

Пропонують добувати "хліб насущний" будь-якими дозволеними способами, протиставляючи принцип надбання мирських благ суфійському "сподіванню на Аллаха" (таваккуль).

Шафіїти (мешкають у Єгипті, Бахрейні, країнах Східної Африки, Малайзії, Брунеї) у поглядах займають проміжне становище між школами ханафітів і малікітів. З одного боку, суворо застосовують іджтіхад, що ототожнюється з кіясом, з іншого — розуміють іджму як одностайну думку мусульманської общини.

Ця школа здійснює значний вплив на законодавство Сомалі, Ісламської Республіки Коморські Острови, закріплюючи норми фікха у регулюванні, зокрема, питань спадщини.

Джафаріти — відкидають кіяс (порівняння за аналогією), визнають лише перекази шиїтських імамів, зберігають за вищим духовенством право інтерпретації питаь віровчення і права.

Таким чином, вищеназвані коли розвивають ісламську духовну спадщину з урахуванням політичних і соціально-економічних викликів, постійно розглядвють можливість адаптації її до сучасних умов.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу
  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК