Вплив міграції на релігійний фон країни

Економіка та релігія

Переміщення трудових ресурсів здійснює вплив на релігійне тло глобалізаційних процесів.

Зміна релігійного фону внаслідок міграції робочої сили відбувається завдяки: утворенню мігрантами релігійних общин; одруженню представників інших релігій на місцевих жінках, які приймають релігію чоловіка; народженню дітей у сім'ях мігрантів; усвідомлений прихід місцевого населення до певної релігії внаслідок духовних пошуків.

Особливо помітною така зміна є для країн Європи. Зокрема, їх мусульманське населення зросло порівняно з 1975 р. втричі і при збереженні такої тенденції до 2020 р. воно буде складати 10% населення Європейського Союзу.

Мігранти-представники інших релігій утворюють общини, беруть участь в обрядах, ритуалах, дотримуються певних релігійних норм, харчових заборон, мають свої особливості побуту.

Щоб організувати життя відповідно до їх релігійних приписів, для мігрантів-іншовірців (особливо це стосується не європейців, які переселилися в країни Європи) створюються мережі магазинів, кафе і ресторанів, кінотеатрів, надається житло.

Чим більші економічні успіхи переселенців-іншовірців, тим більший інтерес вони проявляють до визначення релігійної ідентифікації і тим більші можливості мають в облаштуванні життя релігійної общини.

Релігійна міграція сприяє розвитку міжнародних економічних зв'язків, оскільки між релігійними общинами переселенців, що знаходяться у різних країнах, здійснюється торгівля й обмін капіталами. Так, у США існують філії міжнародних сикхських організацій — the Sikh Coalition, Sikh Communications, CORE471.

Створення Європейської Співдружності сприяло об'єднанню релігійних общин країн-учасниць. Наприклад, у Лондоні з 1973 р. діє Ісламська Рада Європи, створена того ж року з метою координації діяльності понад 30 центрів і організацій у 12 країнах Європи.

Відзначимо також, що зміни відбуваються із самими релігіями, носії яких потрапляють в оточення іновірців. Особливо це стосується представників нехристиянських релігій, які, переселяючись до країн Європи, вимушені пристосовуватися до нового способу життя. Зрештою, вони створюють свою модифіковану, або, точніше, модернізовану релігію, що відрізняється від першооснови. Нерідко боротьба традиціоналістів із модернізаторами зводиться переважно до питання необхідності дотримання зовнішніх ознак релігійної приналежності та формального виконання обрядів.

Економічна діяльність, яка не пов'язана зі сповідуваною релігією і навіть суперечить окремим її положенням, зазвичай отримує нове висвітлення за допомогою релігії та для її потреб.

Як зазначала з цього приводу М. Олбрайт, для мусульман, що проживають в Європі, питання не в тому, що обирати — іслам чи західний спосіб життя, — а в тому, що таке іслам на Заході412.

Концепція глобалізованого світу є частиною економічної і релігійної концепції формування нового економічного порядку, нових економічних відносин. Все більше віруючих бере участь у цих процесах та шукає істинну гармонію у єднанні Бога, людини і світу, в якому вони існують.

Процес глобалізації — це процес трансформації як людини, так і суспільства, і релігійна його складова набуває у цих умовах все нових рис і характеристик.

Отже, як ввважає видатний економіст Дж. Стігліц, ми не можемо повернути колесо глобализації назад — нам прийдеться жити з нею. Питання в тому, як її вибудувати, щоб якомога більше людей у підсумку отримали максимум користі, щоб її плоди розподілялися більш рівномірно

Наступний розділ:

СЛОВНИК


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив міграції на релігійний фон країни“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни
  • СЛОВНИК