Харчові заборони

Економіка та релігія

Заборони на ринку харчових продуктів розглядаються у релігійній, економічній та політичній площині. Остання відбиває розстановку політичних сил, що використовують релігійні догмати у своїх цілях. Під час правління перших чотирьох урядів Ізраїлю, починаючи з 1949 р., ці питання спровокували кілька урядових криз. Перша з них виникла 1949 р. через імпортування заборонених продуктів харчування.

Питання дотримання заборон щодо продуктів харчування були плідним ґрунтом для постійних політичних суперечок. Так, Кабінет міністрів Ізраїлю розглядав питання некошерної їжі на пароплавах державної пароплавної компанії. Готелі й ресторани для своєї діяльності повинні були отримати "сертифікати правильності" від рабинату.

Свинарство, відповідно до закону від 1962 р., було заборонено всюди, крім християнсько-арабської зони біля Назарету, а також дозволялося для наукових цілей327. У 1985 р. почалася кампанія за заборону продажу продуктів зі свинини.

Землекористування

Порядок землекористування відповідно до закону сьомого року, визначеного Торою, був закріплений у Талмуді та дотримувався на практиці близько тисячі років починаючи з V ст. до н.е.

З припиненням єврейського землеробства у Палестині закон сьомого року продовжував існувати теоретично до кінця ХІХ ст. Потреба у роз'ясненнях до нього виникла у зв'язку зі стихійною імміграцією євреїв до Палестини у 1880-х рр., викликаною, зокрема, погромами в Російській імперії.

У 1890-х рр.. були засновані поселення Реговот, Гадера, на початку ХХ ст. — Кефар Тавор, Явне'ел, Менагем'я, Кіннерет. Значна частина їх була сільськогосподарськими, деякі з них субсидувалися відомим єврейським підприємцем Едмундом де Ротшильдом і організовувалися за типом американських самоврядних поселень. Відновлення зайняття землеробством вимагало практичних дій із відповідним ритуальним дотриманням релігійних приписів, оскільки використання праці найманих арабів не завжди схвалювалося переселенцями.

Потреба у коментарях, які б допомагали землевласникам не порушувати закон, посилилася із утворенням держави Ізраїль.

З цією метою у сучасному Ізраїлі незадовго до настання Суботнього року міністр внутрішніх справ видає Головному Рабину документ, що засвідчує його право володіння всіма ізраїльськими землями — як приватними, так і державними. Після отримання цього документу Головний Рабин продає землю (з 1967 р. також й окуповані території) не єврею за символічну суму грошей. Водночас підписується документ, що зобов'язує покупця-не єврея продати (тобто повернути) землю по закінченню Суботнього року.

Слід зазначити, що у вирішенні питання дотримання суботнього року одностайності серед рабинів ніколи не було. Так, Рав Кук (Аврахам Іцхак ха-Кохен, 1865-1935 рр.), який 1904 р. прибув до Ізраїлю і став рабином Яффи, постановив, що обробляти землю країни Ізраїлю у сьомий (суботній) рік дозволяється і запропонував свою систему продажу землі.

Рав Карліц (Хазон Іш) виступив проти такої постанови, заборонивши продавати і обробляти землю у сьомий рік. До сьогодні іудеї дотримуються або однієї, або іншої вказівки.

Оскільки не всі рабини визнають можливість такої угоди, тому що релігійний закон забороняє продавати палестинську землю іновірцям, то деякі іудеї в Ізраїлі відкривають у Суботній рік спеціальні магазини, де продають фрукти й овочі, вирощені арабами на арабській землі.

З розвитком землеробства та прагненням добитися вищих врожаїв з'явилася потреба у змішуванні насіння для посівів. З метою формального дотримання заборони не змішувати насіння допускалися наступні способи. Перший зводився до того, що один працівник засівав поле вздовж одним видом насіння, а другий — поперек іншим видом. Другий спосіб полягав у тому, що один працівник насипав купу насіння одного виду і накривав її мішком або дошкою. Поверх цього покриття насипалося насіння іншого виду.

Ще одна людина заявляла при свідках, що їй потрібен цей мішок (або дошка), забирав його, і насіння змішувалися. Третя особа брала змішане насіння і засівала поле.

Усі зазначені вище сільськогосподарські закони, закріплені Торою, діють тільки в Ізраїлі.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Харчові заборони“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони
  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК