Праця в ісламі

Економіка та релігія

Працювати задля заробітку є для мусульман обов'язком, оскільки це дозволяє їм виконати інші обов'язки, у тому числі й релігійні. Необхідність працювати в ісламі пояснюється наступними причинами: заробіток дає можливість сплачувати податки і допомагати нужденним.

На підтвердження цього можна навести слова Р. Фрейджера, дослідника суфізму і шейха в одному з суфійських орденів. Він розповідає, що його вчитель Сафер Ефенді, коли був молодим дервішем, якось сказав, що не переймається виплатою закяту, оскільки не має майна і заощаджень. Тоді його вчитель сказав, що йому має бути соромно — адже він молодий і може заробляти гроші, а навколо так багато людей, які не можуть працювати. У цей момент Сафер Ефенді дав обітницю, що кожен наступний рік буде виплачувати більшу суму для нужденних, ніж у попередній. Він сумлінно працював і дотримав свого слова, ставши власником п'яти підприємств337.

Мусульманам забороняється відмовлятися від роботи навіть під приводом вклоніння Аллаху. Працездатна людина не повинна жебракувати й утримувати свою сім'ю на милостиню. Пророк Мухаммед казав: "Кожен, хто жебракує в людей для особистого збагачення, буде в День Воскресіння з подряпаним обличчям їсти розпечене вугілля у пеклі".

В ісламі заборонено мати прибуток з того, що засуджується релігійно-моральними настановами: вбивства, афер, крадіжок, шахрайства, виробництва і розповсюдження наркотиків, алкогольних напоїв, розповсюдження порнографії, проституції тощо. Отже, забороняється заробляти на всіх речах, які зашкоджують здоров'ю, добробуту і спокою суспільства. Якщо гроші були зароблені таким чином, то їх слід роздати бідним, попередньо покаявшись і розкаявшись у зробленому.

У дні Рамадану не допускається зайняття важкими роботами, якщо вони заважатимуть дотриманню посту. Робота у ці дні має тривати лише до полудня, а інші години слід відпочивати. Якщо є можливість, то мусульманин може найняти для виконання необхідних робіт у Рамазан не мусульман.

Щодо стосунків роботодавця по відношенню до робітників, у хадисі аль-Бухарі, зокрема, говориться: "Хазяїн не повинен вимагати від робітника виконання того, що не можливо виконати. Якщо вимоги хазяїна все ж таки треба виконати, то він повинен першим простягнути руку допомоги своєму робітнику"339.

В ісламському суспільстві повинні бути різні професії та спеціальності, щоб община могла забезпечити собі гідне існування.

Мусульманин має насолоджуватися своєю роботою — адже кожний Пророк мав певний рід занять. Так, Аллах навчив Дауда робити кольчуги, Зулькарнайн побудував греблю із заліза і міді, Нух змайстрував корабель, Муса вісім років був найманим робітником. Сам Мухаммед за винагороду випасав овець, що належали жителям Мекки. Як він сам казав, "жодна їжа не може бути кращою, ніж та, яку виробив власноруч".

Мусульманин повинен працювати відповідно до своєї кваліфікації, щоб виконувати роботу гідно.

Особливо це стосується галузі державного управління й правосуддя, що підтверджують хадиси. Так, Пророк Мухаммед казав: "Горе правителям, керівникам і довіреним особам. У День Воскресіння деякі з них швидше побажають бути підвішеними між небесами і землею, аніж нести на собі ношу, взяту за життя".

Основним принципом ісламу є заборона будь-якої діяльності, що сприяє виникненню й розповсюдженню "харама" (забороненого). Так, не дозволені: проституція; непристойні танці й акторські сцени; професія скульптора; всі заняття, що пов'язані з причетністю до виробництва і розповсюдження алкоголю і наркотиків.

Однак заборонена діяльність дозволяється, якщо інші джерела для існування відсутні, і за умови одночасного пошуку мусульманином дозволеної роботи.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Праця в ісламі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі
  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК