Сучасна соціальна позиція протестантських церков

Економіка та релігія

Про нинішнє осмислення протестантськими церквами проблем економіки дають уявлення матеріали документу "Соціальна позиція протестантських церков Росії", опублікованого 2003 р., де у розділі ХІХ "Економіка, праця, власність" зазначено наступне.

В основі розуміння економіки протестантськими церквами лежать два факти: 1. Земля і все, що наповнює її, створене Богом і по праву належить Йому. У свою чергу, Він дав людям право користуватися всіма земними благами [Бут. 1:27-28]. 2. Через гріхопадіння всі відносини між людьми, включаючи економічні, несуть на собі відбиток гріха і пороку, і не можуть бути досконалими. Жодна економічна система не здатна врятувати людину і повністю задовольнити її потреби. Жодна економічна система не може бути названа у повному розумінні християнською, однак деякі з них більшою мірю відповідають біблійному вченню.

Основними біблійними принципами в економічній області є: право власності, сумлінна праця, свобода підприємництва, благодійність.

Щодо права власності, то в документі зазначається наступне. Біблія неодноразово підтверджує право людини на власність. Це право дане Богом для земного добробуту людей. Господь не для того створював цей світ, щоб люди страждали від злиднів і хвороб. Заклик збирати скарби на небі, а не на землі міститься в Писанні виключно для відновлення правильної ієрархії цінностей. Біблійне розуміння приватної власності засноване на тому, що земне життя і все, що його наповнює, минущі. Приватна власність — це право людини керувати власністю, що належить Творцеві.

Приватна власність об'єднала в собі два види відносин, у які вступає людина: право керувати власністю Бога (взаємини людини і Бога), а також міжлюдські відносини при використанні цих ресурсів в земному житті. Творець стверджує законність цих відносин, що обумовлює відсутність протиріччя при виконанні людиною волі Божої.

Водночас, Писання не віддає переваги жодній з форм власності. Приватна, громадська, державна, муніципальна, корпоративна та інші її форми мають рівне право на існування. Однією з основних функцій держави є охорона всіх форм власності від посягання. Свавільний переділ і відчуження власності неприпустимі, оскільки це є порушенням волі Божої, адже сказано: "Не порушуй межі ближнього твого" [Повт. Закону. 19:20].

Стосовно праці людини "Соціальна позиція протестантських церков Росії" зазначає, що вона має першочергове значення щодо всіх інших елементів економічного життя, оскільки у праці формується і розвивається людська особистість. Тому церкви постійно нагадують всім, як належить ставитися до праці і до працівника, не спотворювати зміст і призначення праці. З моменту сотворіння людини праця є природним елементом її життя, невід'ємною частиною початкового плану Божого [Бут. 2:15].

Після гріхопадіння сенс праці змінився, її творча складова послабла, робота перетворилася на спосіб здобування засобів до існування. Але, незважаючи на це, саме завдяки праці людина сьогодні має можливість творити і самовиражатися, що є незаперечним свідченням її подоби до Бога. Завдяки праці людина може задовольняти свої матеріальні потреби, а також дбати про тих, хто не здатний заробляти собі на життя. Святе Письмо не надає переваги якомусь певному роду людської діяльності. Будь-яка робота, що відповідає Божим принципам, угодна Господу і благословенна Ним.

Бог закликає трудитися сумлінно [Еф. 6:5-8]. Працівники мають право на гідну винагороду [1 Кор. 9:7-10]. Експлуатація людини людиною, несправедливе ставлення до оточуючих є злочинними і неминуче тягнуть за собою соціальні потрясіння. Працівники за наймом теж несуть певну відповідальність, Бог закликає їх трудитися сумлінно [Еф. 6:5-8].

У документі знайшло відображення питання підприємництва і протестантської етики.

Святе Письмо позитивно висловлюється про заповзятливу, старанну діяльність, у якій реалізуються свобода, ініціатива й відповідальність людини, а також дає низку попереджень і порад. Для розвитку вільного підприємництва за останні два сторіччя потрібна абсолютно інша, нетрадиційна етика. Вона сформувалася в епоху Реформації і набула поширення в протестантських країнах — Німеччині, Англії, США, а згодом здійснила вплив на підприємництво і економіку інших держав, у тому числі Росії з її традиційним укладом господарства. У протестантському середовищі виник "новий" тип етики з притаманними їй, щонайменше, трьома особливостями: ставлення до праці як до покликання; прагнення до отримання прибутку — більшого, ніж необхідно, щоб забезпечити себе і свою сім'ю; "аскетизм у миру", тобто ощадливість, суворість у використанні отриманого багатства.

Християнин мислив свою працю як особливу форму поклоніння Богу, як покликання, спосіб реалізувати божественний задум у життя. Але водночас слова Христа про те, що кожен повинен множити отримані від Господа таланти [Мт. 25], спонукали християнина дбати про справу і прагнути до її успішності. Такі цінності, як ощадливість, розважливість, ефективність, стали затребуваними. Однак економічний стрибок, який стався внаслідок такого ставлення до праці, не привів до банального самодогодження. У протестантській етиці споконвічно цінувалися скромність і помірність у всьому, що не могло не позначитися на розвитку підприємництва, причому відповідального і вільного.

Сьогодні економіка вкрай потребує засвоєння тих етичних норм, які дані нам в Святому Письмі і сприяють формуванню чесного підприємництва. Церкви закликають сучасних підприємців до сумлінного ведення справ, моляться за їх успіх і готові надавати їм духовну підтримку. Ревна праця і заповзятливість повинні винагороджуватися. У господарській діяльності це відбувається через отримання доходу і прибутку, а також у вигляді морального задоволення від реалізації своїх здібностей. З християнської точки зору, прибуток, одержуваний у процесі праці,— не спосіб накопичення для потішання власної жадібності та егоїзму, але можливість послужити благу — своєму, своєї сім'ї й ближніх. Підприємець зобов'язаний розуміти — все, що він має, належить Господу. Бог же, як Батько, піклується про всіх людей і очікує, що блага, які Він довірив підприємцеві, будуть раціонально використані не тільки ним самим, але й послужать загальній користі.

Проблеми сучасної економіки турбують очільників протестантських церков України. Так, Глава Всеукраїнського союзу об'єднань євангельських християн-баптистів Г. Комендант з приводу впливу українських протестантів на становлення ринкових відносин у нашій країні зазначив, що бізнес не має нічого особистого з конфесією людини, але нерозривно пов'язаний із правдою і чесністю. Економічний успіх США, Німеччини, Швейцарії, на думку Г. Коменданта, пов'язаний із протестантськими моральними засадами; Бог благословляє чесний бізнес і має до нього свої "вимоги": за успіхи у бізнесі слід робити щось добре і необхідне людям.

Г. Комендант відзначив, що серед українських протестантів бізнесменів мало і пояснив це наступними причинами: українські протестанти не мали досвіду участі у ринковій економіці, бо ніколи

не жили за принципом "мета виправдовує всі засоби"; ті, хто починали бізнесову діяльність, швидко відійшли від неї, вважаючи, що не місце чесній богобоязливій людині там, де нічого не робиться за законом.

Може скластися враження, що активна діяльність у пострадянській Україні протестантських церков і залучення значної кількості людей сприятиме ствердженню й протестантської трудової етики і зрештою приведе до зростання розвитку економіки до рівня розвинутих країн Європи і Америки. Але, наприклад, С. П. Хантінг- тон у праці "Зіткнення цивілізацій" стверджує: розповсюдження західних ідеалів і норм не приводить ані до виникнення загальної цивілізації, ані до вестернізації незахідних суспільств.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасна соціальна позиція протестантських церков“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков
  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК