У теорії взаємовпливу економіки та релігії, на наш погляд, продуктивною є концептуальна схема, побудована вздовж осі зростання кількості народонаселення і віруючих та тих ринків, їх ємності та структури, що створювалися як у цивілізаційних, так і у формаційних суспільствах.
Орелігійнені об'єми ринку в різні періоди відрізняються як масою наданих і реалізованих релігійних послуг і товарів, так і формами та методами церковного економічного впливу на ринок. Однак, як засвідчують численні факти, існує постійна тенденція до зростання попиту на церковні товари та послуги і постійно присутньою є пропозиція товарів і послуг з боку релігійних організацій.
Ринок, як в умовах цивілізаційного, так і в умовах формаційного аналізу, залежить від кількості людського ресурсу (віруючих),
1 ємність його завжди можна розрахувати за рівнем споживання.
Кількість народонаселення, кількість зайнятих в економіці і кількість віруючих з часу формування національних і світових релігій невпинно зростають, отже, постійно збільшується маса робочої сили та продуктивного населення, яка є частиною "орелігійненого" продуктивного населення.
За часів становлення християнства кількість населення дорівнювала біля 230 млн. людей. У 1000 р. населення обчислювалося 275 млн. людей; 1500 р. — 450 млн. людей; 1650 р. — 550 млн. людей; 1800 р. — 900 млн. людей; 1850 р. — 1 170 млн. людей; 1900 р. — 1 617 млн. людей. Таким чином, на початку ХХ ст. у зоні впливу світових релігій знаходилося мільярдна складова продуктивної сили.
Зростання населення продовжувалося швидкими темпами, відповідно зростала кількість "орелігійненого" компоненту продуктивної сили, що позначалося на розвитку економік різних держав світу.
Так, у 1920 р. населення складало 1 811 млн. людей, у 1940 р. —
2 295 млн., у 1950 рн. — 2 486 млн., у 1960 р. — 2 982 млн., у 1970 р. — 3 635 млн. у 1975 р. — 3 930 млн. (4 075 млн.), у 1985 р. — 4 837 млн., у 1987 р. — 5 млрд., у 2000 р. — 6 150 млн., у 2005-6 550 млн. На 2010 р. кількість населення становила 6,8 млрд. людей, на 2013 р. — понад 7 млрд..
Якщо до економічно активного населення віднести 40%, то кількість активної складової продуктивної сили складатиме 2,8 млрд. людей.
Так, кількість християн за часів зародження християнства становила кілька десятків людей, на сучасний період ця цифра сягає % людства (майже 2 млрд. населення). Кількість мусульман на початок проповідування ісламу Мухаммедом становила кілька десятків
людей, на сучасний період — 20% населення (майже 1,5 млрд. людей). Буддизм та синтоїзм сповідують 11% людства (понад 700 млн. людей), індуїзм, конфуціанство і даосизм — 7,5%.
Таким чином, "орелігійнення" основної складової продуктивної сили суспільства постійно зростає, внаслідок чого діяльність продуктивних сил незалежно від власного внутрішнього розвитку потрапляють під прямий і опосередкований вплив релігії.
Крім того, розвиток національних релігій упродовж усього історичного процесу закріплює на певних територіях релігійне забарвлення якщо не економіки в цілому, то принаймні її частини. Національна релігія виступає важливим фактором впливу на господарське життя титульної нації країни. Біля 80 держав світу вважають певну релігію державною, значна кількість держав визнає офіційними дві та більше релігії, причому кількість цих держав не є постійною.
Створення "орелігійнених" національних економік відповідає географічному розподілу релігій. Християнство поширене на всіх материках, причому католицизм розповсюджений у країнах Південної Європи, у Франції, Польщі, країнах Латинської Америки, окремих країнах Заходу та Півдня Африки, на Філіппінах. Протестантизм — в англо-американських країнах та Австралії. Православ'я дотримуються греки, народи Півдня і Центральної Європи, країн СНД (Росія, Україна, Грузія тощо) та Ефіопія.
Іслам поширений переважно в країнах Центральної, Південно-Західної Азії, Африці, Індонезії. Буддизм розповсюджений у Східній, Південно-Східній, Південній Азії. Народи Південної Азії сповідують також індуїзм. Конфуціанство і даосизм існують переважно в Китаї. Серед релігій, які є етнічною ознакою певного народу,— іудаїзм, синтоїзм, сикхізм та інші.
Розміщення "орелігійнених" продуктивних сил дозволяє умовно виділити ринки, що склалися на основі впливу тих чи інших релігій. Це ринки православних, католицьких, протестантських, мусульманських країн, ринки країн з національними релігіями. Зростання на таких ринках чисельності віруючого населення є передумовою того, що при управлінні економікою враховується цей фактор — у країнах з пануючими національними релігіями використання релігійних постулатів національної віри, а в країнах з пануванням світових релігій — норм і правил цих релігій.
Ріст народонаселення створив можливості для появи нових конфесій і течій, які формують нові сфери для працюючих вірян. Так, у протестантизмі виокремлюються англіканство і лютеранство зі своїм середовищем, в ісламі — відповідно, сунізм і шиїзм та їх середовище тощо. Крім того, існує зв'язок між зростанням чисельності населення і появою значної кількості нових релігійних течій, які також мають свою сферу економічного існування. Все це створює передумови для формування господарських організмів, діяльність яких базується на установках і принципах релігійних вчень, що сповідуються ними
Таким чином, великі орелігійнені національні ринки представляють собою складну горизонтальну, вертикальну і діагональну структури, на кожному рівні яких діють свої релігійні настанови. Це стосується також специфіки формування міжнародних економічних об'єднань.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „"Орелігійнення" продуктивних сил“ на сторінці 1. Приємного читання.
