Технічний та криптографічний захисти секретної інформації здійснюються в порядку, встановленому нормативними актами Президента України. Контррозвідувальні та оперативно-розшукові заходи щодо охорони державної таємниці здійснюються СБ України відповідно до законів України "Про контррозвідувальну діяльність" та "Про оперативно-розшукову діяльність".
Положення щодо контролю за забезпеченням охорони державної таємниці та нагляду за додержанням законодавства про державну таємницю виділено в Законі в окремий Розділ V. Зокрема, відповідно до ст. 37 Закону, керівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов'язані здійснювати постійний контроль за забезпеченням охорони державної таємниці. СБ України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, а також у зв'язку з виконанням цих повноважень одержувати безоплатно від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці.
Окрім висвітлених вище положень, в Законі України "Про державну таємницю" також розкриваються загальні положення про відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю (Розділ VI).
Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 5.05.2011 р. №2939-VI (далі – Закон) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Відповідно до ст. 1 Закону публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, окрім випадків, встановлених законом.
Закон встановлює гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації (ст. 3) та принципи забезпечення доступу до публічної інформації: прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання та поширення інформації; рівноправності (ст. 4).
Відповідно до ст. 5 Закону, доступ до публічної інформації забезпечується шляхом:
• 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;
• 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Закон у ст. 6 визначає публічну інформацію з обмеженим доступом: (конфіденційна, таємна та службова інформація), порядок надання доступу до неї, а також вказує на інформацію, яка не може бути віднесена до публічної інформації з обмеженим доступом.
Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності вимог, визначених у ч. 2 ст. 6 Закону: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, для підтримання авторитету і неупередженості правосудця; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Окремо у ст. 10 Закон визначає порядок доступу до інформації про особу (у т.ч. права особи щодо інформації про неї, обов'язки розпорядників інформації, які володіють інформацією про особу, а також терміни зберігання такої інформації).
У ч. 1 ст. 10-1 закону з метою забезпечення функціонування в Україні системи електронного врядування законодавець ввів поняття публічної інформації у формі відкритих даних: це "публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання". Розпорядники інформації зобов'язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.
Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення будь-якою особою (копіювання, опублікування, поширення, використання, у т.ч. в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, з обов'язковим посиланням на джерело отримання такої інформації).
Відповідно до ч. З ст. 10-1 публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї з наступних умов:
• 1) персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";
• 2) фізичні особи (суб'єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";
• 3) надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом;
• 4) обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом.
Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються КМ України. До такого переліку КМ України обов'язково включає інформацію, доступ до якої у формі відкритих даних передбачено законом.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України“ на сторінці 4. Приємного читання.
