Разом з тим, сфера дії цього Закону не поширюється на діяльність зі створення баз персональних даних, а також обробки у цих базах таких даних: фізичною особою – виключно для непрофесійних особистих чи побутових потреб; журналістом – у зв'язку з виконанням ним службових чи професійних обов'язків; професійним творчим працівником – для здійснення творчої діяльності.
У ст. 4 Закону визначено перелік суб'єктів відносин, пов'язаних із персональними даними:
• суб'єкт персональних даних – фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних. Особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід'ємними і непорушними;
• володілець бази персональних даних – фізична або юридична особа, якій законом або за згодою суб'єкта персональних даних надано право на обробку цих даних, яка затверджує мету обробки персональних даних у цій базі даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом;
• розпорядник бази персональних даних – фізична чи юридична особа, якій володільцем бази персональних даних або законом надано право обробляти ці дані;
• третя особа;
• уповноважений державний орган з питань захисту персональних даних;
• інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування, до повноважень яких належить здійснення захисту персональних даних.
При цьому володільцем чи розпорядником бази персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи – підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону. Розпорядником бази персональних даних, володільцем якої є орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, крім цих органів, може бути лише підприємство державної або комунальної форми власності, що належить до сфери управління цього органу.
Закон містить низку положень щодо реєстрації баз персональних даних (ст. 9), використання персональних даних (ст. 10) та їх обробки (ст.ст. 12-13).
Порядок та умови використання персональних даних закріплено у ст. 10 Закону. При цьому підстави виникнення права на використання персональних даних визначено у ст. 11 Закону (згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних або визначення такого права володільця бази персональних даних у законі).
Закон також визначає порядок доступу третіх осіб до персональних даних особи, які обробляються або використовуються володільцем бази персональних даних (ст. 16), а також відстрочення або відмову у доступі до персональних даних (ст. 17) та оскарження рішення про це (ст. 18), оплату доступу до персональних даних (ст. 19).
Відповідно до ст. 2 Закону, обробка персональних даних – будь-яка дія або сукупність дій, здійснених повністю або частково в інформаційній (автоматизованій) системі та/або в картотеках персональних даних, які пов'язані зі збиранням, реєстрацією, накопиченням, зберіганням, адаптуванням, зміною, поновленням, використанням і поширенням (розповсюдженням, реалізацією, передачею), знеособленням, знищенням відомостей про фізичну особу.
Загальні вимоги до обробки персональних даних викладено у ст. 6 Закону:
• чітка, нормативно визначена мета їх обробки (сформульована в законах, підзаконних нормативно-правових актах, інших документах, які регулюють діяльність володільця бази персональних даних), яка відповідає законодавству про захист персональних даних;
• точність, достовірність та оновлюваність.
У разі зміни визначеної мети обробки персональних даних суб'єктом персональних даних має бути надана згода на обробку його даних відповідно до зміненої мети.
Забороняється обробка персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, а також даних, що стосуються здоров'я чи статевого життя особи (ст. 7 Закону).
Окрім того, Закон передбачає порядок внесення змін і доповнень до песональних даних (ст. 20), а також повідомлення суб'єктів про дії з їх персональними даними за виключенням передбачених випадків (ст. 21).
Контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних у межах повноважень, передбачених законом, здійснюють такі органи: 1) уповноважений державний орган з питань захисту персональних даних; 2) інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування; 3) Уповноважений ВР України з прав людини відповідно до закону здійснює парламентський контроль за додержанням прав людини на захист персональних даних (ст. 22 Закону). Завдання уповноваженого державного органу з питань захисту персональних даних, які визначає ст. 23 Закону, будуть розкриті у розділі "Система державних органів забезпечення інформаційної безпеки України".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України“ на сторінці 2. Приємного читання.
