Виклики часу і виховання. Навряд чи варто доводити, що сучасна педагогіка стикається і з такими проблемами, яких не знала ніколи раніше — найперше в ділянці соціального виховання молоді. Так звана сексуальна революція, пияцтво і наркоманія в цілому світі, а надто в "цивілізованих" державах набули такого поширення, що педагогічна наука і школа почувають себе розгублено.
Не маємо тут можливості вдаватися до детального аналізу ситуації, а тому проілюструємо її деякими даними з праці М. Красовицького, де висвітлюються проблеми морального виховання молоді в США (Красовицький М., 1998). Ці дані мають сенс не тому, що вважаємо цю державу взірцем суспільного устрою для України. Радше йдеться лише про певне застереження.
Так, сучасний стан сексуальності серед підлітків трактується в США як "сексуальна історія". Планка вступу в статеве життя знизилася до 12 років і, як наслідок, 70 % дівчат до закінчення школи вже мають досвід сексуальних стосунків. Вагітність 12-річних Президент Клінтон оголосив національною катастрофою. За даними згадуваного автора, в одній із шкіл Чикаго кожна третя дівчина була вагітною; 2 млн. підлітків мають венеричні захворювання; 1 млн. школярок вагітніють щорічно.
Очевидно, що все це позначається і на стійкості родини, про що вже йшлося вище. Додамо лише, що сьогодні в неповних сім'ях живуть 35—40 % американських школярів, а серед афроамериканців — 80—90 %.
В атмосфері сексуальної розбещеності американські педагоги та школа навіть і не ставлять питання про потребу сексуального саморегулювання людини, про будь-яке її самообмеження і виховання стриманості (це суперечило б ідеї "прав людини"!). Натомість дітей навчають практики "безпечного сексу" (використання протизаплідних засобів, запобігання венеричним захворюванням, СНІДу, попередження сексуального насильства тощо). У деяких школах перейшли навіть до безплатної роздачі презервативів.
Іншими "дарами цивілізації" в США є схильність підлітків до вживання наркотиків та алкоголю. Не вдаючись до конкретних даних, зауважимо тільки, що в усіх випадках жахливі наслідки технічно передового суспільства поєднуються, з одного боку, з гіпертрофованим культом прав людини, з демократією, доведеною до абсурду, а з іншого— зі шкідливою функцією телебачення. І саме тут причина того, що зусилля виховників спрямовуються не на оздоровлення виховання, а на розробку "інструкцій", як протистояти сексуальним домаганням, "кодексів" сексуальної поведінки тощо. Мішанину з культу насолод і прав людини ("маю право розпоряджатися своїм тілом, як хочу") пропагує телебачення, на яке педагогіка жодного впливу не має. Тут діти можуть поділитися "досвідом" свого сексуального життя, обговорити якість різних наркотиків, а відтак засвоїти не лише "кримінальний азарт", але й технологію бандитизму, підігріти інтерес до сексу, ставитися до вбивства як до чогось нормального тощо. Навіть американські педагоги, звиклі до витівок засобів масової інформації, вважають, що тепер дає про себе знати масовий сексуальний психоз, що ними розпалюється (Красовицький М., 1998, с. 41).
Дослідження ситуації виховання в американських школах дає підстави також констатувати очевидну недооцінку духовного впливу на молодь. І навіть більше: тут взагалі характерна недооцінка ролі виховання як спеціальної педагогічної діяльності, найперше школи.
Нарешті, варто зазначити ще один факт: в американському суспільстві завжди існує тісний зв'язок між сексуальною розбещеністю, наркоманією та насильством. Внутрішня сутність цих явищ зводиться, врешті-решт, до антропоцентризму, що проростає на гіпертрофії прав людини.
За таких обставин, хоча американські педагоги і роблять певні намагання протистояти злу, нерідко висловлюються за повернення до духовних засад виховання і навіть дискутують про можливість обов'язкового викладання релігії в школі, — все ж тут вони виявляються безсилими (Там само, с. 44).
Мало маємо підстав пишатися тим, що у нас ситуація набагато краща. Зрештою, навряд чи коректно взагалі зіставляти успіхи та прорахунки сучасної педагогіки США і України: бо це суспільства різної історії й різної природи. Відтак чи можна ототожнювати описану вище ситуацію з вихованням молоді в США і в таких розвинутих державах Європи, як Голландія, Австрія, Швеція чи навіть Німеччина? Усе це — предмет для спеціальних роздумів. Для себе виведемо з цього лише очевидну застанову: сьогодні ми "на старті", на початку шляху до цивілізації. Та чи не повинна описана вище ситуація слугувати нам застереженням чи бодай спонукою до роздумів? Чи цю цивілізацію ми збираємося наздогнати ? І чи туди нас має вести наша дорога?
Спроба відповісти на ці запитання випливає з самого вибору стратегії нашого виховання, про що йшлося в першій частині цієї праці. Тут лише конкретизуємо відповідну точку зору стосовно названих вище "дарів цивілізації". Усі вони, як стає очевидним, мають спільне коріння і зводяться до одного: глибинна втрата засад духовності й домінування антропократії, втрата людиною умінь знайти насолоду в духовному і тотальне прагнення її до насолод примітивних, тілесних. І вина тут не педагогіки і не школи: все це йде від хвороб суспільства, від глобального процесу його "матеріалізації"" і "оскотинювання". За цих умов, яким би химерним не видався заклик (у тому числі й американських педагогів) щодо повернення до духовності та ідеалізму, прислухатися до нього необхідно, бо іншої перспективи немає.
Завдання для самоконтролю
• 1. У чому полягають особливості педагогічного трактування праці К. Ушинським?
• 2. Які види спонук до праці ілюструє наведений у тексті епізод з будівельниками?
• 3. Які свої головні потреби задовольняє людина за допомогою праці?
• 4. Які риси характеру виховуються в процесі гри і занять спортом?
• 5. Яке відношення до розвитку людини має рідна мова і що означає її домінанта?
• 6. Яка функція українознавства в школі?
• 7. Розкрийте поняття "мистецтво як чинник духовного розвитку".
• 8. Що включає в себе поняття естетичного досвіду?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теоретичні основи сучасної української педагогіки» автора Вишневcький О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Громадське життя“ на сторінці 2. Приємного читання.
