По-четверте, в основу оновленої системи освіти кладемо філософію дитиноцентризму, коли дитину навчають того і так, чого і як їй самій потрібно, на що вона здатна. Звідси — поглиблення індивідуалізації та диференціації на всіх рівнях едукації й в різних формах, але особливо у старшій школі.
По-п'яте, основою процесу едукації повинна стати нова педагогічна етика — етика стосунків рівних людей, що виконують свої функції й досягають власних цілей.
Нарешті, по-шосте, реформи освіти передбачають переорієнтацію на іншу (традиційно-християнську) систему цінностей, а отже, забезпечення переходу:
• від віри в комуністичну ідею до віри в Абсолют Добра;
• від комуністичної моралі до моралі традиційно-християнської;
• від патріотизму на імперсько-російській основі до патріотизму на основі української ідеї;
• від гасел про щастя людства до любові до ближнього;
• від зневажливого ставлення до приватної власності до трактування її як основи свободи;
• від інтелектуального і матеріального споживацтва до самовідповідальності та підприємливості, творчої активності;
• від рабської слухняності до культу громадянської гідності;
• від нетерпимості щодо інакодумства до ідеологічної та політичної толерантності;
• від колективізму як засобу стандартизації людини до самовизначення особистості;
• від зневажливого трактування закону до культу правової свідомості тощо.
Очевидно, що таке розуміння соціального замовлення означає щось більше, ніж "подальший розвиток" чи "оновлення" освіти. До такого рівня можна віднести хіба що продовження терміну навчання у середній школі до 12 років, посилення уваги до вивчення іноземних мов, питання комп'ютеризації шкіл тощо.
Демократизація компонентів системи
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теоретичні основи сучасної української педагогіки» автора Вишневcький О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Головні особливості успадкованої Україною системи освіти“ на сторінці 2. Приємного читання.
