В умовах шкільного виховання такої високої повторюваності виховної дії досягнути важко.
Виховна місія родини. Виховання в дитинстві визначає, таким чином, долю людини глибше і радикальніше, ніж виховання в пізньому віці. "Якщо наші діти, — пише П. Біланюк, — проводили своє дитинство, а там і молодість, в атмосфері висо-коетичній, глибоко релігійній, в атмосфері, що переповнена любов'ю до батьківщини, до рідної традиції і культурного дорібку власної нації, то нашим дітям, коли вже стануть дорослими людьми, не треба буде аж надто силуватись, щоб опанувати себе самих у днях проби..." (Біланюк П., 1939, с. 117).
Заключна щодо цього розділу думка стосується історичної місії родини. Перебудова корінних засад суспільного життя зумовлює глибинні зміни у його виховній функції. Бо якщо раніше відповідальність за виховання дітей брала на себе держава і певною мірою звільняла батьків від цього (дитячі ясла, дитячі садочки, школа, піонерська та комсомольська організації тощо), то сьогодні ситуація докорінно змінюється: родина мусить усвідомити, що вона є головним і найважливішим інститутом виховання людини.
Така місія родини не означає, що вона може відокремити свої виховні цілі від усього суспільства. У своїх намаганнях вона орієнтується на загальну стратегію виховання, що відповідає завданням нації. Тут повинен панувати один духовний, моральний і політичний світогляд, в основі його міг би бути ідеал українського виховання. Успішне родинне виховання ґрунтується також на єдності культури, мови тощо. Ця проблема видається особливо "гарячою" у змішаних шлюбах, де часто йде тиха війна за дитину.
Дошкілля і школа
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теоретичні основи сучасної української педагогіки» автора Вишневcький О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 27. Інститути виховання і розвитку“ на сторінці 2. Приємного читання.
