Розділ десятий. Технологічність процесу навчання

А2 – уміння відтворити всі елементи дидактичного циклу та лінії зв'язку між ними.

А3 – уміння застосувати знання про дидактичну систему та дидактичний цикл до планування процесу навчання з кожної теми.

А4, А5 – уміти визначити всі функціонально-морфологічні компоненти цієї системи для конкретної теми зі шкільного навчального курсу.

А6 – власне оціночне судження щодо значущості кожного з елементів системи.

Б1 – розуміння суті цілей навчання, основи для поділу цілей навчання на групи.

Б2 – уміння відтворити матрицю поділу цілей навчання на групи і виділяти кожну з них.

Б3 – уміння формулювати цілі навчання для вивчення конкретної теми зі шкільного предметного курсу.

Б4 –

Б5 –

Б6 –

Ці прочерки означають, що цілям Б4, Б5, Бб не можна надати змістового наповнення для цієї конкретної теми “Дидактична система”, отже вони відсутні.

Ми не будемо продовжувати розшифровувати зміст усіх інших цілей навчання, бо вважаємо, що наведений вище приклад дає зрозумілу картину про суть способу їх визначення на основі матриці таксономії Блума.

Цілі навчання навчальної групи можна визначити, скориставшись традиційною методикою, яка дозволяє виділити уявлення, поняття, судження, закони, теорію, уміння, навички,, емоційно-оцінні норми, досвід творчої діяльності. Однак крім цілей навчальної групи є цілі навчання розвивальної та виховної груп. Вони формулюються звичайним, вербальним способом. У розвивальній групі важливо виділити саме інтелектуальні уміння, такі як уміння порівнювати, аналізувати, синтезувати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, виділяти головне в прочитаному, складати план прочитаного, застосовувати індукційний та дедукційний методи пізнання, формувати культуру розумової праці тощо. Виховні цілі навчання предбачають формування поглядів, переконань, світогляду, наукової картини світу, звички культури поведінки, позитивні людські якості морального і духовного змісту. Деякі із цих цілей розпадаються на більш простіші, такі як формування власного ставлення до чогось чи когось, психологічну готовність до дії тощо.

Змістовий модуль. Розробляючи цей модуль, варто мати на увазі, що це до певної міри замкнена, автономна змістова одиниця, змістове наповнення якої складають провідні ідеї всього цілісного курсу, часткові провідні ідеї, які розкривають суть цієї змістової частини, основні поняття і категорії, ключові слова, послідовність вивчення тем, підтем. Але найголовніше те, що для того, щоб виявити, виділити внутрішні зв'язки цей змістовий модуль необхідно розглянути як змістову систему, застосувавши при цьому метод системної призми, тобто застосувавши функціонально-морфологічну системну структуру до цієї теми. Адже не лише важливий зміст сам по собі, важливо також і те, як він упорядкований, організований у ціле і як він вписується в цілісність усього навчального предмета.

Мотиваційно-методичний модуль. Важливим для розробки цього модуля є те, що існує необхідність використати закон відповідності, згідно з яким кожна конкретна ціль навчання вимагає для своєї реалізації адекватного, відповідного їй методу навчання. Це означає, що вся система методів, визначених для реалізації цілей навчання має жорстку цільову підпорядкованість. З іншого боку, метод навчання структурно є єдністю способів діяльності вчителя та способів діяльності учня. Вони між собою зв'язані через психологічну закономірність засвоєння матеріалу. Це врешті-решт означає, що для ґрунтовної розробки цього модуля вкрай важливо знати ті закономірності засвоєння, які є базовими для організації вивчення цього матеріалу.

Організаційний модуль. Його конструювання має на меті визначити, який матеріал, який його зміст буде вивчатися у формі лекцій, що виноситься на практичні чи семінарські заняття, що виноситься на консультації та на самостійну роботу, з якої теми провести диспут, а з якої конференцію тощо. Зрозуміло, що і цей модуль розробляється під кутом зору одержання максимально можливого ступеня досягнення цілей навчання, тобто цільового модуля.

Діагностично-корекційний модуль. Логіка його конструювання проста: є цільовий модуль, він визначає, що учень, студент повинен знати, вміти відтворити, розуміти, які уміння він повинен сформулувати і т.д., отже прийшла пора побачити і сам результат, тобто ступінь досягнення цілей навчання. Для кожної з них розробляється тестове або контрольне завдання і за значенням коефіцієнта засвоєння визначається досягнутий результат. Якщо він далекий від запланованого, то розробляються корекційні дії, які й реалізуються в навчальному процесі. Нарешті наступає час реалізації розроблених модулів. Оскільки навчальний модуль є цілісністю, то кожен із названих вище модулів реалізується одночасно у складі всього навчального модуля, використовуючи ту чи іншу навчальну технологію.

Розглянемо деякі варіанти організації навчання. Нехай зміст навчального матеріалу ми розбили, наприклад, на три модулі. Спочатку вивчається перший модуль, проводяться всі види навчальної роботи, які заплановані з цієї змістової частини, і проводяться визначені письмові контрольні роботи, тести чи контрольні зрізи.

Концентрація зусиль учителя і учнів, акцентування уваги до цієї змістової частини сприяє поглибленому засвоєнню матеріалу, отже і розгляду матеріалу з різних боків, створює повне уявлення про цю частину матеріалу вивчення. Після цього приступають до вивчення другого змістового модуля, потім до третього.

Завдання, таким чином, полягає в тому, щоб сформувати чіткі уявлення про об'єкт або його сторони, виробити уявлення про їх функціональне призначення, їх місце і його роль у цілісній картині знань про об'єкт вивчення. Тому цілком можливе введення останнього, узагальнюючого модуля, завдання якого – не тільки об'єднати, але й організувати ці три модулі в ціле, в систему.