Розділ десятий. Технологічність процесу навчання

Функція системи “навчальний модуль” полягає в наступному: оскільки учень, як елемент циклу, як і учитель, утворюють зовнішнє середовище для цієї системи, то функція навчального модуля полягає в тому, щоб бути носієм таких дій, які б спричинювали максимально можливий навчально-пізнавально результат для учня.

Системоутворювальним чинником для цієї системи є принцип природовідповідності (він виступає як зовнішній) та відповідність між модулями.

Елементами системи “навчальний модуль” є цільовий, змістовий, мотиваційно-методичний, організаційний, діагностично- корекційний модулі. їх структура така: зміст матеріалу (а не змістовий модуль) є основою для визначення цільового, він є базою для визначення мотиваційно-методичного, усі разом продукують появу організаційного модуля, який не лише визначає форму організації навчання та відповідні засоби навчання, але й служить процесуальною розгорткою усього навчального модуля, чітко окресливши дії учителя та дії учнів. Останнім є діагностично-оцінювальний модуль. Насамперед він передбачає створення такого діагностичного інструментарію, який би однозначно зафіксував ступінь досягнення кожної конкретної цілі навчання з цільового модуля, оцінив би міру розходження між тим, що повинно було б бути і тим, що є, на основі цієї різниці сформував корекційні дії і врешті-решт їх реалізував.

Емерджентною властивістю системи “навчальний модуль” є кінцевий результат – ступінь досягнення цілей навчання, що входять до складу цільового модуля. Такий вигляд має система “навчальний модуль”.

Таким чином, для організації процесу навчання потрібно спочатку розробити навчальний модуль як систему, у ньому змістовий модуль є лише частиною цілого. Навчальний модуль – це системне ціле, що адресоване конкретному учневі, бо всі елементи цієї системи внутрішньо організовані на основі двох системоутворювальних чинників: внутрішнього і зовнішнього.

Повернімось ще раз до модульності. Що дає те, що весь зміст навчання з конкретної теми ми розділили, скажімо, на три майже автономні частини – змістові одиниці, і яка мета такого поділу? Такий поділ має сенс лише за однієї умови: об'єднання частин в ціле, тобто об'єднання усіх змістових модулів у ціле дає надвишок над їх сумою. Коли це можливо? Коли ці три компоненти (три змістові модулі) будуть утворювати ціле – систему. Інших варіантів просто немає. Це означає, що частини мають бути не будь-які, а лише такі, щоб їх інтеграція приводила до цього надвишку. Об'єднання трьох навчальних модулів у системне ціле має дати систему, яка має свою емерджентну властивість. Нею є кінцевий результат навчально-пізнавальної діяльності стосовно вивчення цієї конкретної теми та щодо кожного конкретного учня. Цей результат буде виражатися в ступені досягнення цілей навчання для всієї теми.

Зробимо деякі зауваження стосовно розробки кожного з модулів, які входять до складу навчального модуля.

Цільовий модуль. Для організації процесу навчання дуже важливо знати цілі навчання, які стосуються безпосередньо змістового модуля. Оскільки вони чітко формулюють той кінцевий результат, на досягнення якого буде спрямована вся організація навчальної діяльності, то учитель (викладач) повинен чітко розуміти і знати їх зміст, суть, формулювання. Усі цілі навчання можна розділити в загальному випадку на чотири групи: навчальну, виховну, розвивальну, політехнічну. Є декілька способів вираження цілей навчання навчальної групи, проте ми вважаємо, що найзручніша форма вираження цілей навчальної групи пов'язана із застосуванням таксономії Блума. Нижче подана таблиця ілюструє спосіб конкретизації цих цілей.

У першому стовпчику розміщують ті елементи змісту, які можна виділити в ньому (А, Б, В, ...). У всіх інших стовпчиках – елементи засвоєння за Блумом: розуміння, відтворення, застосування, аналіз, синтез, оцінка. Кожен рядок таблиці розкриває рівень засвоєння конкретного елемента змісту. Таким чином, конкретна ціль навчання виникає на перетині горизонтального рядка і вертикального стовпчика (в таблиці А1, А2, ... Б1, Б2, ... В1, В2, ... – цілі навчання). Як приклад розглянемо навчальний модуль з дидактики під назвою “Дидактична система”. У змісті цієї теми можна виділити такі елементи змісту:

1. Дидактична система, її елементи та функціонально-морфологічна структура. Дидактичний цикл.

2. Цілі навчання, їх поділ на групи та характеристика.

3. Методи навчання та їх класифікації.

4. Засоби навчання, їх функції.

5. Форми організації навчання.

6. Урок – основна форма організації навчання та шляхи його удосконалення.

Таблиця, її будемо називати матрицею, модуля “Дидактична система” має такий вигляд.

Варто зауважити, що другий і третій елементи засвоєння – суть знання в розумінні відтворення і знання в розумінні застосування. Щодо аналізу, синтезу і оцінки, то ці елементи пов'язані безпосередньо із системою знань з цієї теми.

Далі розшифруємо позначення цілей навчання.

А – розуміння суті дидактичної системи як цілого, що має внутрішню організацію.

А1 – уміння відтворити всі елементи дидактичної системи (вказати їх назву), дати її схематичне зображення та назвати її функціонально-морфологічні компоненти.