Внутрішні кровотечі в череп у зв'язку зі щільністю черепної коробки завжди обмежені. Однак навіть незначні внутрішньочерепні гематоми чи крововиливи спричиняють розвиток стиснення мозку і тяжкі розлади у поранених. Наявність "світлого" проміжку з наступною глибокою втратою свідомості, рідкий напружений пульс, підвищений внутрішньочерепний тиск, анізокорія – ознаки стиснення головного мозку внутрішньочерепною гематомою.
У разі проникаючих поранень, травм грудей і живота внутрішня кровотеча може бути значною та супроводжуватись типовою картиною колапсу. Накопичення крові в порожнинах перикарда, плеври та живота призводить до специфічних розладів функцій органів. Діагностика за допомогою фізикального, інструментального та рентгенологічного досліджень.
За останнє десятиліття широкого розповсюдження в ургентній травматології, особливо при політравмі, набув метод ургентної сонографії у вигляді FAST-протоколу (дивись тему 11, глава 5). Це дослідження спрямоване виключно на пошук вільної рідини в черевній, перикардіальній, плевральних порожнинах, а також визначення пневмотораксу.
У разі кровотеч у перикард розвивається картина тампонади серця. Тому часто настає втрата свідомості. Поранені відчувають біль у ділянці серця з іррадіацією в ліве плече та утруднене дихання. Серцева тупість збільшується. Тони серця вислуховуються важко. Пульс частий, слабкого наповнення. Вени шиї часто розширені. На рентгенограмі – збільшення тіні серця, а під час рентгеноскопії – слабкі серцеві скорочення.
Внутрішньоплевральні кровотечі, окрім загальних ознак крововтрати, проявляються притупленим перкуторним звуком на ураженій половині грудної клітки, ослабленим чи відсутнім диханням під час аускультації.
Рентгенологічне обстеження підтверджує наявність рідини (крові) у плевральній порожнині. Якщо в плевральій порожнині є повітря, то під час рентгеноскопії видно коливання горизонтального рівня рідини. Діагностичною та лікувальною маніпуляцією є пункція плевральної порожнини. Дослідження аспірованої крові дає змогу визначити продовжується чи ні кровотеча в плевральну порожнину. Якщо аспірована кров згортається, то це свідчить про продовження кровотечі в плевральну порожнину.
Кров у черевній порожнині можна виявити за допомогою перкусії – тупий звук у відлогих частинах живота, межі якого зміщуються зі змінами положення тіла пораненого; пальпації – характерний симптом-флюктуація; наявність вільної рідини в черевній порожнині підтверджує рентгенологічне дослідження. На госпітальному етапі (у відділенні невідкладних станів) верифікувати діагноз внутрішньочеревної кровотечі можна за допомогою лапароцентезу. Достовірність лапароцентезу підвищує застосування пошукового катетера, спостереження за ним у динаміці.
Розрізняють три види смертельної кровотечі: гостра профузна кровотеча, що призводить до смерті в перші хвилини після поранення; гостре малокрів'я; протрагована кровотеча.
Ушкодження магістральній: артерій. Клінічні ознаки ушкодження магістральних артерій: наявність рани в проекції судини; видима кровотеча; припухлість у місці ушкодження; відсутність пульсу дистальніше від місця ушкодження; пульсація в ділянці гематоми, судинний шум у проекції магістральних судин; ішемічні прояви (блідість і остуда шкірних покривів, порушення чутливості і рухів аж до повної анестезії).
Пошкодження магістральних вен. Клінічні прояви у разі пошкоджень вен у більшості випадків такіж, як у випадках травм артерій. Однак у разі поєднаних пошкоджень артерій і вен симптомокомплекс венозного пошкодження маскується ознаками поранення артерій. У таких випадках догоспітальна діагностика є вкрай затрудненою.
При закритих ушкоджень магістральних вен переважають симптоми гострої венозної недостатності з ціанозом шкірних покривів і значним набряком кінцівки. Окрім того, на місці ушкодження виникає гематома, крововиливи і розпираючий біль.
Травматичні ушкодження магістральних вен призводять до гангрени кінцівки, тромбофлебіту, тромбоемболії легеневої артерії, хронічної венозної недостатності.
Невідкладна домедична та догоспітальна медична допомога
Домедичну і догоспітальну допомогу надають як звичайно на полі бою чи місці травми. Допомога полягає в тимчасовій зупинці кровотечі такими методами:
• пальцеве притискання кровоточивої судини по всій довжині (рис. 5.21) чи в рані;
• накладання стискальної пов'язки;
• туга тампонада рани;
• максимальне згинання кінцівки зі стискальним валиком (рис. 5.22);
• накладання кровоспинного джгута;
• тимчасове прошивання судини.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 9. Кровотеча і крововтрата“ на сторінці 2. Приємного читання.
