Тема 9. Кровотеча і крововтрата

Екстрена медична допомога

Внутрішні кровотечі в череп у зв'язку зі щільністю черепної коробки завжди обмежені. Однак навіть незначні внутрішньочерепні гематоми чи крововиливи спричиняють розвиток стиснення мозку і тяжкі розлади у поранених. Наявність "світлого" проміжку з наступною глибокою втратою свідомості, рідкий напружений пульс, підвищений внутрішньочерепний тиск, анізокорія – ознаки стиснення головного мозку внутрішньочерепною гематомою.

У разі проникаючих поранень, травм грудей і живота внутрішня кровотеча може бути значною та супроводжуватись типовою картиною колапсу. Накопичення крові в порожнинах перикарда, плеври та живота призводить до специфічних розладів функцій органів. Діагностика за допомогою фізикального, інструментального та рентгенологічного досліджень.

За останнє десятиліття широкого розповсюдження в ургентній травматології, особливо при політравмі, набув метод ургентної сонографії у вигляді FAST-протоколу (дивись тему 11, глава 5). Це дослідження спрямоване виключно на пошук вільної рідини в черевній, перикардіальній, плевральних порожнинах, а також визначення пневмотораксу.

У разі кровотеч у перикард розвивається картина тампонади серця. Тому часто настає втрата свідомості. Поранені відчувають біль у ділянці серця з іррадіацією в ліве плече та утруднене дихання. Серцева тупість збільшується. Тони серця вислуховуються важко. Пульс частий, слабкого наповнення. Вени шиї часто розширені. На рентгенограмі – збільшення тіні серця, а під час рентгеноскопії – слабкі серцеві скорочення.

Внутрішньоплевральні кровотечі, окрім загальних ознак крововтрати, проявляються притупленим перкуторним звуком на ураженій половині грудної клітки, ослабленим чи відсутнім диханням під час аускультації.

Рентгенологічне обстеження підтверджує наявність рідини (крові) у плевральній порожнині. Якщо в плевральій порожнині є повітря, то під час рентгеноскопії видно коливання горизонтального рівня рідини. Діагностичною та лікувальною маніпуляцією є пункція плевральної порожнини. Дослідження аспірованої крові дає змогу визначити продовжується чи ні кровотеча в плевральну порожнину. Якщо аспірована кров згортається, то це свідчить про продовження кровотечі в плевральну порожнину.

Кров у черевній порожнині можна виявити за допомогою перкусії – тупий звук у відлогих частинах живота, межі якого зміщуються зі змінами положення тіла пораненого; пальпації – характерний симптом-флюктуація; наявність вільної рідини в черевній порожнині підтверджує рентгенологічне дослідження. На госпітальному етапі (у відділенні невідкладних станів) верифікувати діагноз внутрішньочеревної кровотечі можна за допомогою лапароцентезу. Достовірність лапароцентезу підвищує застосування пошукового катетера, спостереження за ним у динаміці.

Розрізняють три види смертельної кровотечі: гостра профузна кровотеча, що призводить до смерті в перші хвилини після поранення; гостре малокрів'я; протрагована кровотеча.

Ушкодження магістральній: артерій. Клінічні ознаки ушкодження магістральних артерій: наявність рани в проекції судини; видима кровотеча; припухлість у місці ушкодження; відсутність пульсу дистальніше від місця ушкодження; пульсація в ділянці гематоми, судинний шум у проекції магістральних судин; ішемічні прояви (блідість і остуда шкірних покривів, порушення чутливості і рухів аж до повної анестезії).

Пошкодження магістральних вен. Клінічні прояви у разі пошкоджень вен у більшості випадків такіж, як у випадках травм артерій. Однак у разі поєднаних пошкоджень артерій і вен симптомокомплекс венозного пошкодження маскується ознаками поранення артерій. У таких випадках догоспітальна діагностика є вкрай затрудненою.

При закритих ушкоджень магістральних вен переважають симптоми гострої венозної недостатності з ціанозом шкірних покривів і значним набряком кінцівки. Окрім того, на місці ушкодження виникає гематома, крововиливи і розпираючий біль.

Травматичні ушкодження магістральних вен призводять до гангрени кінцівки, тромбофлебіту, тромбоемболії легеневої артерії, хронічної венозної недостатності.

Невідкладна домедична та догоспітальна медична допомога

Домедичну і догоспітальну допомогу надають як звичайно на полі бою чи місці травми. Допомога полягає в тимчасовій зупинці кровотечі такими методами:

• пальцеве притискання кровоточивої судини по всій довжині (рис. 5.21) чи в рані;

• накладання стискальної пов'язки;

• туга тампонада рани;

• максимальне згинання кінцівки зі стискальним валиком (рис. 5.22);

• накладання кровоспинного джгута;

• тимчасове прошивання судини.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 9. Кровотеча і крововтрата“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації

  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата
  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів