• виконання потрійного прийому Сафара недопустиме;
• 0,5 мл 0,1 % розчину атропіну внутрішньовенно;
• аналгезія;
• міорелаксанти короткої дії – дитилін, суксаметонію хлорид 1-2 мг/кг внутрішньовенно (застосовують тільки лікарі спеціалізованих бригад!):
• ШВЛ ручним або апаратним способом у режимі помірної гіпервентиляції (12-14 л/хв для хворого з масою тіла 75-80 кг).
Стабілізація кровообігу.
Підтримання систолічного AT на рівні не нижче 120 мм рт. ст. і не вище 160 мм рт. ст. (у нормотоніків).
При зниженні AT нижче 120 мм рт. ст. і клінічних ознаках гіпотензії:
• внутрішньовенна інфузія 0,9 % розчину натрію хлориду струминно, при необхідності – одночасно в дві вени;
• Внутрішньовенне введення допаміну 200 мг в 400 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, підтримують AT на рівні 120-140 мм рт. ст.;
• при неефективності – внутрішньовенне введення 30-90 мг преднізолону або іншого глюкокортикоїду в еквівалентних дозах;
• при неефективності – краплинне внутрішньовенне введення норадреналіну – 2 мл 0,2 % розчину в 500 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.
При підвищенні артеріального тиску понад 160 мм рт. ст.:
• внутрішньовенне краплинне введення 0,1 мг клонідину (клофеліну); AT при цьому знижують до 160-140 мм рт. ст.;
• при неефективності – краплинне внутрішньовенне введення 30 мг натрію нітропрусиду в 300 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.
Седація і знеболювання. Використовують препарати короткої дії (внутрішньовенне введення) з метою забезпечення можливості повноцінного подальшого обстеження хворого після його транспортування в стаціонар:
• пропофол 1-2 мг/кг, фентаніл 0,1 мг, атропін 0,5 мл 0,1 % розчину, суксаметонію хлорид (лістенон) 1-2 мг/кг для забезпечення інтубації трахеї (використовують тільки лікарі спеціалізованих бригад!!:
• тіопентал натрію 3-5 мг/кг (замість пропофолу ), фентаніл, атропін 0,5 мл 0,1 % розчину;
• при реакції на інтубаційну трубку або необхідності проводити ШВЛ (м'язове напруження) – пропофол 0,5-1 мг/кг кожні 10 хв і піпекуронію бромід (ардуан) 4 мг (або будь-який інший міорелаксант недеполяризуючого типу дії у відповідній дозі).
Корекція судомного синдрому: внутрішньовенне введення 2-4 мл 0,5 % розчину діазепаму або 15-20 мл 20 % розчину натрію оксибутирату, або мідазоламу (дормікум) у дозі 0,1-0,2 мг/кг (лікарі спеціалізованих бригад
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)“ на сторінці 2. Приємного читання.
